Гончаренко Ігор Іванович
ГОНЧАРЕ́НКО Ігор Іванович (10. 12. 1959, с. Неданчичі Ріпкин. р-ну Черніг. обл.) — скульптор. Член НСХУ (1989). Закін. Київський художній інститут (1989; викл. М. Вронський, В. Чепелик). Працював викл. скульптури у Київ. школі мистецтв № 4; співпрацює з фірмою інтер’єр. кераміки «Теракота» (від 1993); скульптор корпорації «Укрреставрація» (1995–2000). Учасник всеукр. та зарубіж. мистецьких виставок від 1990. Персон. — у Києві (1994, 2001). У колі мист. інтересів Г. — мала пластика з ліпною фігуратив. та декор. керамікою, монум. проекти. Для творчості Г. характерний синтез пластич. форми з арх-рою та довкіллям. Виразні жін. образи Г. зачаровують красою та плавністю рухів, вишуканою гармонією форм та об’ємів. Роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Нестор Літописець» (1989), «Засновникам Києво-Могилянської академії», «Чоловічий портрет» (обидва — 1991), «Хвиля», «Воїн» (обидва — 1992), «Урожай–33» (1995), «Скіфська царівна», «Венера» (обидва — 1997), «Єгиптянка» (1999), «Роксолана (Дівчина у тюрбані)» (2000), «Ольвія», «Торс» (обидва — 2001), «Оголена» (2002), «Пляжниця», «Сон» (обидва — 2003); серії — «Архаїчні фігури», «Самоцінність лінії», «Голови-вази» (усі — 1995), «Купальниці» (2000–01).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
