Кривова Ольга Олександрівна

КРИ́ВОВА Ольга Олександрівна (15. 10. 1974, м. Мелітополь Запоріз. обл.) – майстриня художньої вишивки і ткацтва. Член НСМНМУ (2000). Закін. Решетилів. ПТУ № 28 (Полтав. обл., 1992; викл. Н. Вакуленко, О. Голуб, Л. Пилюгіна), Запоріз. (1998), Мелітоп. пед. (1999) університети. Учителю­ва­ла; працювала у Запоріж­жі: від 1997 – у навч.-реабілітац. центрі: 2000–03 – зав. навч.-ви­роб. майстерень; водночас 1999–2000 – зав. худож.-естет. відділ. Центру дит. та юнац. творчості Ленін. р-ну. Голова твор. об’єдн. «Стежина» (від 2003). Учасниця міських та обл. мистецьких виставок від 2000. Персон. – у Запоріжжі (2004). Розробляє композиції у стилі слов’ян. міфології, вишиває рушники у нар. традиціях Центр. і Пд. України. Осн. кольо­ри – червоний, золотавий, синій. Опановує вишивку канителлю, сріб. ниткою. Співавторка кн. «Запрошуємо на весілля. Рушник у побудові весільного дійства на Україні» (З., 2002).

Тв.: рушники – «Святковий» (1995), «Весняний» (1997), «Весільна музика» (1999), «Єдина родина» (2000), «Мрія Хор­тиці» (2001), «Доля України» (2002), «Пісня Півдня» (2004), «Квіти Берегині» (2010).

Літ.: Народне мистецтво Запоріжжя: Альбом. З., 2001; Латанський С. Просили батько, просили мати // Земля і власність. 2003, 10 берез.

С. В. Латанський

Основні твори

рушники – «Святковий» (1995), «Весняний» (1997), «Весільна музика» (1999), «Єдина родина» (2000), «Мрія Хор­тиці» (2001), «Доля України» (2002), «Пісня Півдня» (2004), «Квіти Берегині» (2010).

Рекомендована література

1. Народне мистецтво Запоріжжя: Альбом. З., 2001;
   Google Scholar Internet
2. Латанський С. Просили батько, просили мати // Земля і власність. 2003, 10 берез.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

завантажити статтю