Гончаров Микола Єфремович

ГОНЧАРО́В Микола Єфремович (11. 12. 1925, с. Томаровка, нині смт Бєлгород. обл., РФ) — письменник. Член НСПУ та СП РФ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. університет (1955). Працював у горлів. г. «Кочегарка» (1950–58), керував місцевим літ. об’єднанням (Донец. обл.), від 1958 — на видавн. та журналіст. роботі у Донецьку, очолював ред. газет «Радянська Донеччина» та «Социалистический Донбасс». 1970 перевед. до Москви, де працював у газетах «Социалистическая индустрия» і «Трибуна». Друкується від 1950. Пише рос. та укр. мовами. Провідною у творчості Г. є тема Донбасу. Співавтор серії книг-нарисів з історії підприємств і новобудов Донбасу «Наша кочегарка», «Донецк идет через кряж» та ін. Автор літ.-крит. нарису про П. Безпощадного «Оружие поэта» (1960); зб. нарисів, бесід, роздумів на літ. теми «Поющие пласты» (1966); нарису «Русская улица» (1973); худож.-докум. повісті про шахтаря-новатора І. Стрельченка «Иванова гора» (1986; усі — Донецьк), кн. «Товарищ министр и господин директор» (Москва, 2001).

Завантажити статтю