Гончарук Яків Власович
ГОНЧАРУ́К Яків Власович (18. 08. 1931, с. Коритня, нині Монастирищен. р-ну Черкас. обл. – 05. 09. 2000, Київ, похов. у рідному селі) – прозаїк. Брат З. Гончарука. Член НСПУ (1982). Закін. Київський університет (1959). Працював ред. у видавництвах «Мистецтво» (1958–61), «Рад. школа» (1961–63), «Рад. письменник» (1964–91). Перші творчі публікації з’явилися в ж. «Ранок» та «Прапор» під псевд. Улас Тікич. Писав українською мовою. Автор повістей «В сузір’ї Велеса» (1971), «Шануйся замолоду» (1980; 2-е вид. обох повістей – 1988), «Чаєня – пташок віщий» (1991), в яких змальовував постаті з рідного села. Для дітей опублікував казку «Зайчик-прибивчик» (1980). Усі згадані твори Г. опубл. у Києві.
І. І. Волошенко
Людина 
