Гораль Олег Михайлович
ГОРА́ЛЬ Олег Михайлович (13. 05. 1943, с. Завишень Сокал. р-ну Львів. обл. — 27. 06. 2009, Ужгород) — живописець. Брат Н. Гораль-Пономаренко. Член НСХУ (1987). Освіта середня. Учасник обл. (1970), всеукр. (1976), закордон. (1987) мистецьких виставок. Персон. — в Ужгороді (1987, 1993). Працює у галузі станк. живопису (портрет, пейзаж, натюрморт та фігурат. композиція). Митець наділений неабияким самобут. талантом; без спец. освіти набув високої професійності, особливо у жанрі портрета. Полотна сповнені таємничості. Визначальним у творчості Г. є глибокий психологізм, ефекти кольоропису. Роботи зберігаються у Севастоп. картин. галереї, Закарп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Брат» (1974), «Автопортрет» (1977), «Шевченківська алея», «Дівчата» (обидва — 1978), «Жанна» (1982), «На балконі», «Ужгород тривожний» (обидва — 1986), «Вечір у майстерні», «Людмила» (обидва — 1987), «Одна» (1990), «Козацькими шляхами» (1993), «Сон третього дня» (1996), «Відлига» (2000), «Вечірня» (2001), «Ніч» (2002).
Рекомендована література
- Художники Закарпаття: Альбом. Уж., 2001;
- Художники Закарпаття: До 75-річчя Закарпатської організації НСХУ. Уж., 2021.