ГОРЕ́ЦЬКИЙ Максим Іванович (Гарэцкі Максім Іванавіч; 06(18). 02. 1893, с. Мала Багатьківка, нині Могильов. обл., Білорусь — 10. 02. 1938, м. Вязьма Смолен. обл., РФ) — білоруський письмен­ник, громадський діяч. Брат Г. Горецького. Академік АН Білоруської РСР (1929). Зробив знач. внесок у роз­виток білорус. культури, у формува­н­ня нац. сві­домості. Учасник 1-ї світової війни. Закін. землемір.-агроном. (1913, м. Горкі, нині Могильов. обл.), Павлів. військ. (1916, Петро­град) училища. Від 1917 — у м. Смоленськ, працював у період. ви­да­н­нях. Від 1919 — у м. Вільно (нині Вільнюс), де викладав у Вілен. білорус. гімназії. 1922 заарешт. за звинуваче­н­ням «у організації таєм. бо­йових дружин з метою замаху на держ. владу». Під тиском громадськості був звільнений. Від 1923 — у Мінську, де викладав білорусо­знавство та білорус. мову у ВНЗах. У липні 1930 заарешт. на під­ставі сфабрикованого органами ОГПУ обвинуваче­н­ня в приналежності до Спілки визволе­н­ня Білорусі, 1931 засудж. до 5-и р. засла­н­ня у м. Вʼятка (нині м. Кіров, РФ). Від 1935 — учитель російської мови та літ-ри в школі с-ща Пісочня Смолен. обл. (нині м. Кіров Калуз. обл., РФ). У листопаді 1937 знову заарешт., у січні 1938 за ріше­н­ням судової «трійки» засудж. до роз­стрілу. 1957 реабіліт. Провід­ні теми творчості Г. — життя білорус. селянства (драм. повість «Антон», 1914; романи «Камароўская хроніка», «Віленскія камунары», 1931–32), антинар. характер війни (худож.-докум. щоден­ник «На імперыялістычнай вайне», 1914–19), трагізм становища білорус. митця та започаткована ним тема ГУЛАГу (незакінчені твори «Кіпарысы», 1928; «Лявоніус Задумекус», 1931–32; «Скарбы жыцця», 1932–35). Написав першу «Гісторыю беларускае літаратуры» (Вільня, 1920), у «Хрестоматии белорус­ской литературы» (Вильно, 1922) опубл. його проз. перекл. поеми «Слово про похід Ігорів», який вважають одним з кращих перекл. памʼятки словʼян. мовою. Укладач збірників білорус. фольклору, словників. Виявляв інтерес до укр. культури та літ-ри. 1928 від­відав Харків, опублікував у ж. «Червоний шлях» ст. «Білоруська література» (1928, № 5–6). Укр. мовою окремі твори Г. пере­клала Г. Вігурська. На батьківщині письмен­ника створ. музей, встановлено памʼятники в Мінську та Вязьмі.