ГО́РИНЬ Ганна Йосипівна (20. 04. 1941, с. Городище Ходорів. р-ну Дрогоб. обл., нині Жидачiв. р-ну Львів. обл. — 29. 03. 2007, Львів) — етно­граф. Дружина В. Гориня. Канд. iстор. н. (1984). Закiн. Львiв. університет (1964). Учителювала. Від 1975 працювала у Львiв. МЕХП (нинi Iн-т народо­знавства НАНУ): ст. н. с. Досліджувала нар. промисли, громад. побут, допоміжні госп. заня­т­тя українців, етнокультурні процеси у селян. середовищі. Брала участь в укла­дан­ні колектив. дослідж., зокрема «Бойківщина» (1983), «Народні художні промисли УРСР» (1986), «Гуцульщина» (1987), «Полесье: Матер. культура» (1988), «Поді­л­ля» (1994; усі — Київ), «Громадський побут сiльського населе­н­ня Українських Карпат XIX — 30-х рр. XX ст.» (Л., 1993).