Горинь Ганна Йосипівна
ГО́РИНЬ Ганна Йосипівна (20. 04. 1941, с. Городище Ходорів. р-ну Дрогоб. обл., нині Жидачiв. р-ну Львів. обл. — 29. 03. 2007, Львів) — етнограф. Дружина В. Гориня. Канд. iстор. н. (1984). Закiн. Львiв. університет (1964). Учителювала. Від 1975 працювала у Львiв. МЕХП (нинi Iн-т народознавства НАНУ): ст. н. с. Досліджувала нар. промисли, громад. побут, допоміжні госп. заняття українців, етнокультурні процеси у селян. середовищі. Брала участь в укладанні колектив. дослідж., зокрема «Бойківщина» (1983), «Народні художні промисли УРСР» (1986), «Гуцульщина» (1987), «Полесье: Матер. культура» (1988), «Поділля» (1994; усі — Київ), «Громадський побут сiльського населення Українських Карпат XIX — 30-х рр. XX ст.» (Л., 1993).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Шкiрянi промисли західних областей України. Друга половина XIX — поч. XX ст. К., 1986; Українська лексика шкіряного виробництва: Формування етнічної специфіки // Слово і доля: Зб. на пошану У. Єдлінської. Л., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
