Горинь Ольга Павлівна
ГО́РИНЬ Ольга Павлівна (15. 10. 1930, с. Цетуля Яворів. р-ну, нині Львів. обл. — 12. 02. 2021, Львів) — громадська діячка, майстриня художньої вишивки. Сестра Богдана та Ярослава Мацелюхів, дружина Михайла, мати Оксани Горинів. Нар. майстер декор.-ужит. мистецтва (1981). Брала активну участь у підпіл. боротьбі ОУН–УПА. Із групою однодумців-студентів та педагогів писала листи, статті, замітки та вірші, що викривали злочинну політику Сталіна і КПРС на теренах Галичини. Тиражувала й розповсюджувала підпіл. літературу самвидаву. Заарешт. 9 квітня, 26–28 червня 1952 засудж. до 25 р. таборів суворого режиму та 5 р. позбавлення прав. Покарання відбувала в Інті, Комі АРСР, переведена в Абезь, Коксунь Караґандин. обл., Казахстан. Звільнена 1956. Закін. Львівський університет (1961). Працювала у наук. б-ці Львів. університету (1962), худож. кер. Будинку учителя у Львові (1962–66), учителювала (до 1972). Протестувала проти порушення громадянських прав, боролася за легалізацію УАПЦ та УГКЦ, була серед ініціаторів відновлення Союзу українок. Голова Укр. християн. партії жінок (від 1991). Учасниця худож. виставок від 1966. Персон. — у Києві (2004). У мист. доробку — нар. одяг (свитки, накидки, безрукавки, кептарі, сукні), вироби з бісеру, вишивки, батики.
Фотоілюстрації
.jpg)
Людина 
