Горлиця

«ГО́РЛИЦЯ»  — український народний сюжетний жартівливий танець. Виник на поч. 19 ст. на основі мелодії пісні «Дівчина, як горлиця, до козака горнеться». Муз. розмір — 2/4. Має парні та групові варіанти. Виконання містить елементи хореогр. імпровізації та віртуозні рухи (обертання, стрибки, голубці, тинки, присядки, повзунці). Жін. танц. партія є провідною. Серед авторів сценіч. варіантів «Г.» — В. Авраменко, П. Вірський, О. Гомон, В. Дебелий, А. Кривохижа. Пісенні та інструм. мелодії «Г.» застосовано у низці симф. творів («Чотири українські танці» Л. Колодуба), балетів («Пан Каньовський» М. Вериківського, «Лілея» К. Данькевича, «Оксана» та «Сорочинський ярмарок» В. Гомоляки, «Маруся Богуславка» А. Свєчникова, «Ніч перед Різдвом» Є. Станковича), опер («Катерина» М. Аркаса, «Наталка Полтавка» та «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Назар Стодоля» К. Данькевича).

Завантажити статтю