Городецький Дмитро Олексійович
ГОРОДЕ́ЦЬКИЙ Дмитро Олексійович (24. 03. 1929, м. Златоуст Челябін. обл., РФ — 14. 06. 2003, Київ) — фізик. Син Олексія та Емми, батько Сергія Городецьких. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1977). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1987). Закін. Київський університет (1952), де й працював: завідувач кафедри електрофізики (1968–94), проф. Дослідж. у галузі фізики поверхні твердих тіл, зокрема структура і електрон. стан адсорбов. плівок, електронна спектроскопія поверхні твердого тіла. Визначив структуру субмоношарів адсорбов. плівок і виявив фактори, що зумовлюють розміщення частинок у двовимірних ґратках, дослідив зміни електрон. стану атомів і молекул при адсорбції. Розробив прилад для візуал. спостереження структури мономолекуляр. плівок за допомогою дифракції повільних електронів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Совместная адсорбция бария и кислорода на W (100) // Изв. НАНУ. Сер. физ. 1994. Т. 58, № 10; Cesium on molybdenum (110) // Surface Science. 1994. Vol. 315; Структура и электронные свойства пленок ванадия на Мо (110) // ФТТ. 1995. Т. 37, вып. 6; Barium films on molybdenum (110) // Surface Science. 1998. Vol. 416; Концентраційний поріг збудження поверхневих плазмонів в системі Мо (110)–Ва // Вісн. Київ. університету. Сер. фіз.-мат. наук. 1998. Вип. 3 (усі — у співавт.).