Городецький Олексій Опанасович

Визначення і загальна характеристика

ГОРОДЕ́ЦЬКИЙ Олексій Опанасович (18(30). 03. 1897, с. Нові Костичі, нині Самар. обл., РФ — 09. 01. 1967, Київ) — лікар-рентґенолог. Чоловік Емми, батько Дмитра, дід Сергія Городецьких. Доктор медичних наук (1940), професор (1945), член-кореспондент АН УРСР (1957). Закін. Саратов. університет (РФ, 1924). Працював лікарем. 1935–41 та 1943–44 — доцент Башкир. мед. ін­ституту (м. Уфа); під час 2-ї світової війни — у військ. шпиталях; від 1946 — в Ін­ституті клін. фізіології АН УРСР (згодом у складі Ін­ституту фізіології АН УРСР, Київ): від 1953 — зав. лаб. біо­фізики, від 1963 — зав. сектору біо­фізики і радіобіо­логії; водночас 1944–57 — завідувач кафедри мед. радіології Київ. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів. Проводив рентґенол. дослідж. діяльності серця, біол. дії ядер. ви­промінювань, надвисокочастот. спектромагніт. полів, ультрафіолет. ви­промінюва­н­ня та ви­промінюва­н­ня оптич. квант. генераторів. Автор методів рентґенокінематогр. дослідж. функціон. порушень серця, рентґенотерапії вогнепал. ран, лікува­н­ня го­строї променевої хвороби, способу при­скореного виведе­н­ня з організму радіо­актив. ізотопів.

Пр.: За­стойное сердце в рентгеновском изображении // КМ. 1935. № 1; Рентгенотерапия фронтитов // Вест. рентгенологии и радиологии. 1936. Вып. 3; Роль рентгеновского ис­следования в диагностике крупозных пневмоний // Сб. науч. трудов Башкир. мед. ин-та. 1938. Т. 1; Биологическое действие ионизирующих проникающих излучений. К., 1955; Електрон­номікро­скопічне дослідже­н­ня нирок при го­стрій променевій хворобі, викликаній радіо­активним стронцієм // ФЖ. 1960. Т. 6, № 3; Очерки по радиобиологии. К., 1961 (спів­автор); Противолучевые свойства гал­латов. К., 1963 (спів­автор); Противолучевые свойства ариламидов и арилгидразидов тиокарбоновых кислот. К., 1964 (спів­автор).

Л. Ф. Арендаревський

Завантажити статтю