Городецький Олексій Опанасович
ГОРОДЕ́ЦЬКИЙ Олексій Опанасович (18(30). 03. 1897, с. Нові Костичі, нині Самар. обл., РФ — 09. 01. 1967, Київ) — лікар-рентґенолог. Чоловік Емми, батько Дмитра, дід Сергія Городецьких. Доктор медичних наук (1940), професор (1945), член-кореспондент АН УРСР (1957). Закін. Саратов. університет (РФ, 1924). Працював лікарем. 1935–41 та 1943–44 — доцент Башкир. мед. інституту (м. Уфа); під час 2-ї світової війни — у військ. шпиталях; від 1946 — в Інституті клін. фізіології АН УРСР (згодом у складі Інституту фізіології АН УРСР, Київ): від 1953 — зав. лаб. біофізики, від 1963 — зав. сектору біофізики і радіобіології; водночас 1944–57 — завідувач кафедри мед. радіології Київ. інституту удосконалення лікарів. Проводив рентґенол. дослідж. діяльності серця, біол. дії ядер. випромінювань, надвисокочастот. спектромагніт. полів, ультрафіолет. випромінювання та випромінювання оптич. квант. генераторів. Автор методів рентґенокінематогр. дослідж. функціон. порушень серця, рентґенотерапії вогнепал. ран, лікування гострої променевої хвороби, способу прискореного виведення з організму радіоактив. ізотопів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Застойное сердце в рентгеновском изображении // КМ. 1935. № 1; Рентгенотерапия фронтитов // Вест. рентгенологии и радиологии. 1936. Вып. 3; Роль рентгеновского исследования в диагностике крупозных пневмоний // Сб. науч. трудов Башкир. мед. ин-та. 1938. Т. 1; Биологическое действие ионизирующих проникающих излучений. К., 1955; Електронномікроскопічне дослідження нирок при гострій променевій хворобі, викликаній радіоактивним стронцієм // ФЖ. 1960. Т. 6, № 3; Очерки по радиобиологии. К., 1961 (співавтор); Противолучевые свойства галлатов. К., 1963 (співавтор); Противолучевые свойства ариламидов и арилгидразидов тиокарбоновых кислот. К., 1964 (співавтор).
Людина 