ГОРОДИ́СЬКИЙ Олександр Володимирович (01. 05. 1930, Київ — 08. 08. 1992, там само) — фахівець у галузі електрохімії. Доктор хімічних наук (1969), професор (1977). Академік АНУ (1978). Премія ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1972), Державна премія України в галузі науки і техніки (1995, посмертно). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1951). Від 1955 працював в Ін­ституті заг. та неорган. хімії АНУ (Київ): від 1970 — завідувач від­ділу електрохімії водних роз­чинів (електродних процесів), 1971– 73 — за­ступник директора, 1973–92 — директор Від 1974 — за­ступник голови Секції хім.-технол. і біол. наук АНУ. Від 1975 — проф. Київ. політех. ін­ституту (за сумісництвом). Ви­вчав електрохім. кінетику, електрохімію комплекс. сполук і квант. механіку електрохім. систем. Під його керівництвом виконано фундам. дослідж. механізмів широкого кола електрохім. реакцій, активац. та без­активац. процесів, що від­буваються під час електролізу роз­чинів і роз­плавів. Роз­робив теорії біфункціональних електрохім. систем, нестаціонар. стану електрод. процесів, фарадеєв. електрод. імпен­дансу. Автор оригін. рішень щодо електрохім. обробле­н­ня матеріалів, електролізу у псевдозрідженому шарі; створе­н­ня хім. джерел струму нового поколі­н­ня і приладів на основі твердих протон. провід­ників; нанесе­н­ня метал. і неметал. покрит­тів. Очолював Укр. хім. товариство, був гол. ред. «Украинского химического журнала» (від 1988).