Городовиков Ока Іванович

ГОРОДОВИКО́В Ока Іванович (19. 09(01. 10). 1879, х. Мокра Єльмута, нині Ростов. обл., РФ — 26. 02. 1960, Москва) — радянський військовий діяч. З походження калмик. Генерал-полковник (1940). Герой Радянського Союзу (1958). Учасник 1-ї світової війни, воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. У Червоній армії від 1918. Перебував на команд. посадах у 1-й та 2-й кінних арміях, які діяли на території України, зокрема брав участь в карал. операціях проти загонів Н. Махна. Користувався протекцією С. Будьонного і К. Ворошилова. Командував корпусом червоного козацтва. Закін. вищі академ. курси (1923), курси вдосконалення вищого команд. складу (1927), Військ. академію ім. М. Фрунзе (Москва, 1932). У 1932–38 — заступник командувача Середньоазіат. військ. округу; від 1938 — інспектор кавалерії; від червня 1941 — генерал-інспектор і командувач кавалерією рад. армії. Активно відстоював і застосовував на практиці кавалерій. атаки, що в умовах 2-ї світової війни призводило до знач. втрат воїнів рад. армії. Один із найжорстокіших сталін. карателів. Причетний до депортації калмиків і ліквідації Калмиц. автономії у 1943. Від 1947 — у відставці.

Завантажити статтю