Горський Олександр Валентинович
ГО́РСЬКИЙ Олександр Валентинович (12(24). 07. 1898, м. Олександрія Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. — 26. 05. 1983, Київ) — один із організаторів вітчизняного кіновиробництва. Батько А. Горської. Закін. Ленінгр. інститут кіноінженерів (1937). Під час воєн. дій 1918–20 був асист. реж. укр. театрів у Вінниці та Житомирі. 1931–32 очолював Ялтин. кінофабрику; 1933–41 — нач. виробництва тресту «Востокфільм», заст. дир., дир. з виробництва кіностудії «Ленфільм». 1943–53 очолював Київ. кіностудію худож. фільмів, у цей час на студії знято стрічки «Подвиг розвідника» (1947, реж. Б. Барнет), «Третій удар» (1948), «Тарас Шевченко» (1951, обидві — реж. І. Савченко), «Максимко» (1952, реж. В. Браун). 1953–61 — директор Одес. кіностудії худож. фільмів, серед знятих у цей період фільмів — резонансні на той час «Весна на Зарічній вулиці» (1956, реж. М. Хуциєв і Ф. Миронер), «Два Федори» (1959, реж. М. Хуциєв), «Спрага» (1960, реж. Є. Ташков). Під час керівництва студією кіноактора Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1963–73) Г. сприяв творчому становленню І. Миколайчука, Р. Недашківської, К. Степанкова, Б. Брондукова, А. Лефтій.
Рекомендована література
- О. В. Горський [Некролог] // На екранах України. 1983, 4 черв.;
- З оповідей Олександра Горського // Кіно-Театр. 2001. № 4.
Завантажити статтю
