Готель

ГОТЕ́ЛЬ (франц. hôtel, від лат. hospitalis — гостин­ний) — будинок з умебльованими кімнатами, при­значений для тимчасового прожива­н­ня. Подібні заклади виникли в давнину — караван-сараї, за­їжджі, гостин­ні двори. Вулиця за­їжджих дворів 18–19 ст. збереглася у м. Кременець, нині Терноп. обл. Сучас. типол. рис Г. набули у серед. 19 ст., коли під Г. пере­будовували прибутк. житл. будинки у центрах Одеси, Києва, Катеринослава (нині Дні­пропетровськ), Львова. На­прикінці 19 ст. споруджували багатоповерх. Г. з кімнатами для прожива­н­ня. Г. називалися: «Пале-Рояль» і «Континенталь» в Києві, «Савой» у Він­ниці, «Париж» у м-ку Крижопіль, нині смт Вінн. обл. Будинки Г. проектували відо-мі зодчі, зокрема Г. Артинов, О. Бернардац­ці, М. Васильєв, Г. Гельмер, В. Городецький, А.-Ф. Краусс, Г. Шлейфер. Над оздобле­н­ням фасадів та інтерʼєрів працювали також скульптори і монументалісти. Зміна стиліст. спрямованості у буд-ві Г. простежується в арх-рі Львова, Одеси, Києва та Харкова. У формах неоренесансу вирішено фасади найбільших Г. Львова — «Ґранд-отелю» (1898; арх. Є. Герматник, Л. Марконі), а також «Жорж» (1901; побудов. за проектом Ф. Фельмера і Г. Гельмера), по­єд­на­н­ням форм неоренесансу і укр. модерну є архітектура «Народного готелю» (1904; арх. М. Лужецький). Для Г., зведених в Одесі та Харкові, характерне блокува­н­ня з ін. типами споруд — пасажами, банками, біржами, кінотеатрами. Харків. арх. М. Васильєв майстерно обʼ­єд­нав Міський купец. банк і Г. «Асторія», зведений 1913 на пл. Павлівська. Найкращим Г. Одеси є «Брістоль» (1899; арх. О. Бернардац­ці). Один із найбільших Г. Харкова — «Інтернаціональ» (1932, проект Г. Яновицького у формах кон­структивізму; 1956 пере­будов. під на­звою «Харків»). Г. «Донбас» у Донецьку від­ображає архіт. естетику 30-х рр., орієнтов. на викори­ста­н­ня стилізов. форм класики (1935; арх. І. Речаник і А. Шувалова). В архіт. ансамбль від­будов. Хрещатика уві­йшов. Г. «Москва» (нині «Україна»; 1954–61, арх. А. Добровольський, Б. При­ймак, В. Созанський, А. Мілецький, А. Косенко). Під час кампанії боротьби з надмірностями в буд-ві та арх-рі О. Кириченко зменшив висоту Г. Однак у центрі міста була потрібна значна кількість комфорт. номерів. У 60-і рр. було заборонено будувати будь-які громад. споруди. Київ. арх. М. Губов, І. Ланько, І. Андреєв і К. Джанашія 1957 роз­робили типовий проект Г., за яким зведено 4- і 5-поверх. Г. «Україна» (Луцьк), «Запоріж­жя» (Запоріж­жя), «Тернопіль» (Тернопіль), «Ужгород» (Ужгород). Ці споруди не становлять арх. цін­ності, незручні в екс­плуатації. Найбільші Г. сучас. України — 11-поверх. «Дні­пропетровськ» (на 1000 місць, 1969; арх. В. Зуєв). Новатор. пошуки втілено у буд-ві 1-го в Україні великопанел. Г. «Дні­про», побудов. у Києві на пл. Європейська (1965; арх. Н. Чмутіна, В. Єлізаров). Під час спорудже­н­ня вперше за­стосовано збір. залізобетон. каркас, навісні стінові багатошарові панелі. Проектува­н­ня сучас. Г. здійснюється на основі Буд. норм і правил. Кількість місць у мотелях і кемпінгах: у Г. заг. типу — 15, 15, 50, 100, 200, 300, 400, 500, 800 і 1000; у турист. і курорт. Г. — 300, 500, 800 і 1000; у мотелях та у кемпінгах — не більше 300. Споруди Г. і мотелів проектуються не вище 16-ти поверхів, а кемпінги — трьох. Держ. буд. норми сучас. України до­зволяють споруджувати Г. не більше 25-ти поверхів. Для житл. частини номерів прийнято нормат. засади житла (опале­н­ня, вентиляція, водопо­стача­н­ня, ка­налізація). Збільшувалася питома вага приміщень обслуговува­н­ня Г. — перукарні, ресторани, бенкет. зали, казино, пральні, басейни і сауни. Приміще­н­ня обслуговува­н­ня сучас. Г. за фіз. роз­мірами мають такий самий обʼєм, як житл. блок. Роз­роблено два варіанти роз­міще­н­ня обслуговуючих приміщень — в подіумі житл. блоку (готель «Київ» у Києві, 1973; арх. Р.-Е. Гупало, В. Єлізаров, І. Іванов) або виносяться в окремий обʼєм (готель «Шахтар» у Донецьку, 1970; арх. Л. Штейнфаєр). У складі громад. споруди круп. сучас. готелів — приміще­н­ня заг.-міського, інколи заг.-держ. значе­н­ня — конференц-зали, тенісні корти, бенкетні зали. В Україні найбільш комфорт. Г. споруджено у 80–90-х рр. на замовле­н­ня АТ «Інтурист»: «Чорне море» — в Одесі, «Русь» — в Києві, «Інтурист» і «Мир» — у Харкові, «Турист» — у Черкасах, «Інтурист» — у Запоріж­жі. Найбільш архітектурно довершений Г. — у Запоріж­жі (1972; арх. С. Тульчинський). У роз­вин. подіумі зосереджено вестибюл. групу приміщень у 1-му ярусі і ресторану — другому. На цей подіум по­ставлено 7-поверх. житл. блок, над яким — від­крита галерея. Для спорудже­н­ня сучас. Г. великої місткості використовується збір. залізобетон. каркас із навіс. стіновими панелями, а також метал. каркас. У 60-і рр. для спорудже­н­ня готелів використовувалися збірні залізобетон. кон­струкції (зокрема для будівництва Г. літнього типу «Тарасова Гора» в Каневі, 1961; «Турист» у Черкасах, 1977; арх. Н. Чмутіна, О. Гусєва, В. Штолько). У Карпатах споруджено числен. турист. Г. з викори­ста­н­ням стилізов. нац. архіт. форм укр. народ. зодчества. Найбільш ві­домий — пансіонат «Гуцульщина» у м. Яремча Івано-Фр. обл. (1965–68; арх. І. Боднарук, С. Валевський, В. Луковський). Будуються невеликі приватні Г. у курорт. місцевостях. Популярності набула побудов. 1989 вілла «Світязянка» у м. Трускавець Львів. обл. (2000; арх. О. Петришин, О. Грищенко). Приват. Г. існують у Карпатах, на Волині (р-н Шацьких озер), на Чорномор. узбереж­жі Криму. Ре­ставруються і реконструюються унікал. Г. кін. 19 — поч. 20 ст., які є ви­знач. памʼятками архітектури. Реконстру­йовано комплекс. Г. «Премʼєр-Палас» на бульварі Т. Шевченка, № 7 у Києві (2004, кер. — арх. М. Дьомін).