Гохберґер Юліус
ГОХБЕ́РҐЕР Юліус (16. 05. 1840, м. Познань, Польща — 05. 04. 1905, Львів) — архітектор. З походження німець. Навч. у Познані та Берліні. Працював 1872– 1905 дир. Львів. міського буд. управління. Використовував форми неоренесансу, необароко, неорококо, неороманіки і неоготики. Спроектував і збудував споруди: власну віллу на вул. Длугоша (нині Кирила і Мефодія), № 11 (1880), школу св. Анни у цегляному стилі на розі вул. Городоцька, № 28 і М. Леонтовича, № 2 (1884), Вищу реал. школу на вул. В. Шухевича, № 2 (1876), гімназію на вул. С. Баторія (нині Князя Романа, № 5, 1876; скульптор Т. Баронч), пожежну частину на вул. С. Чарнецького, тепер В. Винниченка (1884, не збережено). Спроектував і здійснив будівництво Галиц. сейму (1877–81; скульптори — Л. Марконі, Ф. Микульський, З. Трембецький; нині Львів. університет). За його проектами виконано: неогот. брами Личаків. цвинтаря (1875, 1901), школу св. Мартина (1876, нині середня школа № 57 на вул. Жовківська, № 6), школу св. Марії-Магдалини побл. однойм. костелу на розі вулиць С. Бандери, № 11, Генерала Чупринки, № 1 і М. Вербицького, № 2, 1883, філію краків. страх. товариства «Флоріанка» на вул. Січових Стрільців, № 16 (1887; нині навч. установа), військ. манеж на розі вул. Генерала Грекова, № 1 і Ветеранів (1889–91), комплекс Притулку для бідних фундації Брата Альберта (на розі вул. Золота, № 2 і Клепарівська, № 15, 1892, 1896; нині пром. заклад), корпуси лікарні фундації А. Білінського на вул. Білінських (нині Р. Смаль-Стоцького, 1891–97; співавт. І. Брунек, А.-В. Вайсс, З. Сулковський), школи — ім. А. Міцкевича на вул. Театральна, № 15 (1893) та ім. С. Сташиця (1892, тепер — Укр. академія друкарства на вул. Лесі Українки, № 45), павільйон Львова на Заг. край. виставці у Львові 1894, пожежну частину на пл. Данила Галицького (1901; співавт. І. Брунек). Автор статей з питань архітектури, зокрема про будівництво Галиц. сейму, школи св. Анни, щодо влас. діяльності і впровадження тех. новинок у будинку школи ім. А. Міцкевича, про особливості будинків пожеж. частини та школи ім. С. Сташиця.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
