Грицак Павло Євгенович
Визначення і загальна характеристика
ГРИЦА́К Павло Євгенович (26. 06. 1925, м. Перемишль, Польща — 02. 04. 1958, Нью-Йорк) — історик. Син Євгена, брат Петра Грицаків. Під час 2-ї світової війни служив у дивізії «Галичина». Наприкінці 40-х — на поч. 50-х рр. навч. в УВУ, Мюнхен. університеті та Університеті Міннесоти (США). Вивчав середньовічну історію у Фордгем. університеті (Нью-Йорк) під керівництвом О. Галецького. Автор праць з історії Галицько-Волин. Русі та спогадів, присвяч. дивізії «Галичина», — «Вежі і кулемети» (Мюнхен, 1959).
Пр.: Теодорит, митрополит київський і його доба // РД. 1954. № 2; Київщина по татарському погромі // Там само. 1954. № 2–3; Ще про Київщину після татарського погрому // Там само. 1955. № 17–20; Галицько-Волинська держава. Нью-Йорк, 1958.
Літ.: Б. (Білас Л.). Павло Грицак (некролог) // Укр. літ. газ. Мюнхен, 1958. № 5; Ветухів М. Памʼяті Павла Грицака: Історик-співроб. УВАН у ЗДА // Свобода. Джерсі-Сіті, 1958, 8 квіт.; Pavlo Hrycak (obituary) // The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States. New York, 1958. Vol. 6, № 3/4.
О. В. Ясь
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теодорит, митрополит київський і його доба // РД. 1954. № 2; Київщина по татарському погромі // Там само. 1954. № 2–3; Ще про Київщину після татарського погрому // Там само. 1955. № 17–20; Галицько-Волинська держава. Нью-Йорк, 1958.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
