Грицак Ярослав Йосипович
ГРИЦА́К Ярослав Йосипович (01. 01. 1960, с. Довге Стрий. р-ну Львів. обл.) — історик. Доктор історичних наук (1996), професор (1998). Дійсний член НТШ (1992). Закін. Львівський університет (1982). Протягом 1985–92 працював у Інституті сусп. наук (Львів); від 1992 — директор Інституту істор. дослідж. Львів. університету, водночас від 1996 — постій. проф.-гість Центр.-Європ. університету (Будапешт). Сенатор Укр. катол. університету. Викладав у Гарвард. і Колумбій. університетах й Дипломат. академії у Відні. Вивчає питання новіт. історії України та Сх. Європи, політ. руху в Україні на зламі 19–20 ст., проблеми формування укр. нації у 20 ст. Премії ж. «Przeglàd Wshodni» (1998; номінація: за кращу іноз. книжку з історії Сх. Європи), Амер. ради наук. т-в (2003).
Додаткові відомості
- Основні праці
- «...Дух, що тіло рве до бою...». Спроба політичного портрету І. Франка. Л., 1990; Іван Лисяк-Рудницький. Історичні есе: У 2 т. К., 1994; Нарис історії України. Формування модерної української нації 19–20 ст. К., 1996; 2000; National identities in Post-Soviet Ukraine: The Case of Lviv and Donetsk // Harvard Ukrainian Studies. 1998. Vol. 22; Страсті за націоналізмом: Істор. есеї. К., 2004.