Грищук Броніслав Антонович
Визначення і загальна характеристика
ГРИЩУ́К Броніслав Антонович (01. 04. 1940, с. Сергіївка Волочис. р-ну Кам’янець-Поділ., нині Хмельн. обл.) — письменник. Член НСПУ (1975). Обл. літ. премія ім. М. Годованця (1995). Закін. Львівський університет (1967). Працював ред. видавництва «Каменяр» (1966–72) у Львові; кор. г. «Радянське Поділля» (1972–80), відп. секр. організації СПУ (1980– 86), ред. г. «Подільські вісті» (1992–93) у Хмельницькому. Відтоді — на творчій роботі. Друкується від 1960. Перша кн. оповідань — «Білий птах» (К., 1972). Автор кн. прози «Вечірні поїзди» (К., 1977), «Двоє в березні» (К., 1980), «Колія» (Л., 1982), «Звуки гармони» (Москва, 1986; рос. перекл.), «Танець на пуантах» (К., 1990), «Кинджал милосердя» (К., 1991), «Зелений борщ для принцеси» (Хм., 2002), «По Троянській війні» (Хм., 2006); романів «Станція сподівань» (К., 1984) та «Поділля — колиско і доле» (Л., 1988); публіцист. роздумів «Ріка пам’яті» (Л., 1989); поет. зб. «Античний гондольєр» (Хм., 1994); кн. прози й поезії «Колискова для гладіатора» (Хм., 1996), в якій опубл. драму «Поет і кат» (поставл. 1999 Хмельн. монотеатром «Кут», реж. В. Смотритель); «Блюз у джазових тонах» (Хм., 1998); сценарію х/ф «В золотому дощику масло полоскала» (знято 1999 на Хмельн. обл. телерадіокомпанії, реж. О. Сторожук), а також краєзнав. нарисів, публікацій у періодиці. Окремі твори Г. перекладено рос., білорус., груз., вірм., узбец., казах., словац. та ін. мовами.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
