Гром Лаврентій Борисович
ГРОМ Лаврентій Борисович (24. 12. 1914, м. Ковель, нині Волин. обл. — 06. 08. 1975, Львів) — скульптор. Член СХУ (1940). Закін. Львів. інститут пластич. мистецтв (1939; викл. М. Внук, І. Севера, Ю. Стажинський). Викладав у Львів. училищі декор. та приклад. мистецтва (1940–50). Працював у галузях монум. і станк. скульптури. Автор портретів, фігур. композицій у дереві, гіпсі, теракоті, камені, кераміці, скульптур малих форм, медальєр. пластики. Твори Г. позначені правдивістю, влуч. психол. характеристикою, фіксацією душев. стану людини. Брав участь у худож. виставках у Львові, Києві, Москві (1949–74). Роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дівчинка з ягням» (1949), «Ю. Федькович» (1950), «Гуцул-піонер», «Гуцулка-піонерка» (обидва — 1956), «Вирощування овочів» (1957), «Сова» (1959), «А нас не вчили» (1960), «А сестри! сестри!» (1961), «Катерина», «Скрипалька» (обидва — 1964), «Мелодія» (1965), «Учителька», «За нас!» (обидва — 1967), «Мальва» (1969); пам’ятники — Перемозі (м. Збараж Терноп. обл., 1947), партизанам Волині (смт Цумань Волин. обл.), батальйон. комісарам (с. Мокіївці Шепетів. р-ну Хмельн. обл.; обидва — 1967), полеглим під час 2-ї світової війни (смт Микулинці Терноп. обл., 1968).