Громада Всеукраїнське об’єднання

«ГРОМА́ДА» Всеукраїнське об’єднання  — політична партія. Засн. у лютому 1993, зареєстр. МЮ України у березні 1994. Голова — П. Лазаренко (від 1998), кер. органи: з’їзд та політрада. Згідно з парт. документами, осн. положення ідеол. платформи та політ. стратегії «Г.» беруть витоки в соціал-демократизмі Лесі Українки та І. Франка, державниц. програмах М. Драгоманова та М. Грушевського. Партія вважає себе прямим спадкоємцем і продовжувачем традицій укр. громад, започатк. у серед. 19 ст. Серед осн. складових політ. стратегії — с.-д. концепція (система цінностей); нац. ідея, відродження укр. нації як політ. нації; соц. держава, соц. справедливість, соц. захист; приватизація та формування середнього класу, право на приватну власність; соц. демократія, демократ. правова держава, політ. плюралізм, ідеологія нац. державності; громадян. суспільство (пріоритет прав, свобод і інтересів людини і громадянина перед інтересами держави; гуманізація соц.-екон. процесів; екол. безпека); соц.-християн. цінності, свобода совісті, незалежність Церкви від держави, рівноправність конфесій.

У перші роки існування «Г.» (1-й голова політ.-екон. ради — радник Прем’єр-міністра України О. Турчинов) не була надто поміт. на укр. політ. сцені. Ситуація змінилася, коли у вересні 1997 політ.-екон. раду очолив П. Лазаренко, який у липні 1997 був знятий з посади Прем’єр-міністра України і перейшов у жорстку опозицію до Президента Л. Кучми. На 4-му позачерг. з’їзді (30 жовтня 1997) партія сформувала перший в історії України «тіньовий уряд» на чолі з Ю. Тимошенко. Під час передвиборчої кампанії 1998 проти «Г.» було скеровано осн. удар пропагандист. машини влади, фактичного лідера й 1-го у парт. списку П. Лазаренка було звинувачено у масштаб. зловживаннях і корупції. Однак партія успішно подолала 4-відсотк. бар’єр, набравши 4,68 % голосів за заг.-нац. списком (6-й показник після КПУ, НРУ, СПУ– СелПУ, ПЗУ та НДП) за рахунок високого (бл. 40 %) результату в Дніпроп. обл., де П. Лазаренко очолював на той час облраду. У ВР України 3-го скликання 1998 членами об’єднання були 20 нар. депутатів України. Представники фракції «Г.» очолили 4 парламент. комітети, зокрема й такі принципово важливі, як бюджетний (Ю. Тимошенко), регламентний (В. Омелич), з питань забезпечення правоохорон. діяльності та боротьби з організованою злочинністю (Ю. Кармазін). Однак надання ВР згоди на арешт П. Лазаренка і його поспіш. від’їзд за межі України у лютому 1999 суттєво послабили позиції «Г.». У березні 1999 у ВР була зареєстр. фракція «Батьківщина» (див. «Батьківщина» Всеукраїнське об’єднання, «Блок Юлії Тимошенко») на чолі з Ю. Тимошенко (переважно з числа депутатів, які вийшли з «Г.» і зайняли компромісну позицію щодо Л. Кучми). У лютому 2000 фракція «Г.» була розпущена, оскільки в ній залишилося менше, ніж 14 нар. депутатів. Наприкінці каденції Парламенту 3-го скликання членом об’єднання залишався лише 1 нар. депутат — В. Омелич.

В умовах кризи, спричиненої перебуванням П. Лазаренка під арештом і судом у США, партія не взяла участі в парламент. виборах 2002 й президент. виборах 2004. У грудні 2005 «Г.» разом з партіями «С.-д. союз» (голова — С. Пересунько) та «С.-д. партія України» (Ю. Буздуган) утворила «Блок Лазаренка». Список блоку очолив І. Лазаренко, оскільки його брата, лідера «Г.» П. Лазаренка, ЦВК не зареєструвала як такого, що не проживав в Україні упродовж останніх 5-ти р. «Блок Лазаренка» не отримав необхідних 3 % голосів виборців і не пройшов до ВР України 5-го скликання (за нього проголосувала 80 521 особа, або 0,31 %).

Завантажити статтю