ГРОСГЕ́ЙМ Олександр Альфонсович (23. 02(06. 03). 1888, с. Лихівка Верх­ньодні­пров. пов. Катеринослав. губ., нині смт Пʼятихат. р-ну Дні­проп. обл. — 04. 12. 1948, Ленін­град, нині С.-Петербург) — біо­лог. Брат М. Гросге­йма. Доктор біо­логічних наук (1935, без захисту дис.). Академік АН Азерб. РСР (1945) та СРСР (1946). Премія ім. В. Комарова АН СРСР (1946), Сталінcька премія (1948). Державні нагороди СРСР. Навч. у Харків. університеті (1907–11), закін. Моск. університет (1912). У 1914–26 — спів­роб. Тифліс. ботан. саду (нині Тбілісі). 1927–30 — ботанік Наркомзему з ви­вче­н­ня пасовищ Азерб. РСР (Баку); 1932– 36 — зав. сектору ботаніки Азерб. від­діл. Закавказ. філії АН СРСР (Баку); 1936–45 — директор Ботан. ін­ституту Азерб. філії АН СРСР (Баку); 1946–48 — зав. сектору Кавказ. гербарію Ботан. ін­ституту АН СРСР. Водночас від 1917 працював у Тифліс. політех. ін­ституті (1926–30 — доцент), від 1927 — в Азерб. університеті (Баку, 1934–46 — завідувач кафедри морфології та систематики вищих рослин), 1930–46 — в Азерб. пед. ін­ституті (завідувач кафедри ботаніки), 1947–48 — у Ленінгр. університеті (завідувач кафедри морфології та систематики вищих рослин). 1903–10 здійснив низку екс­педицій в околицях Катеринослава (нині Дні­пропетровськ), а також у Пн. Крим (Ялта). Осн. напрям наук. діяльності — ви­вче­н­ня систематики та гео­графії квітк. рослин Кавказу. За­пропонував нову філогенет. систему квітк. рослин. На честь Г. на­звано рід та багато видів рослин.