Грошова система

Визначення і загальна характеристика

ГРОШОВА́ СИСТЕ́МА  — форма організації грошового обігу, встановлена державою. Г. с. є однією з гол. ознак кожної держави, яка ви­значається її сусп. ладом і станом екон. роз­витку. В основі Г. с. лежать: грош. одиниця, що виконує роль заг. еквівалента; мас­штаб цін; порядок і курс обміну нац. валюти на іноз.; держ. регулюва­н­ня грош. обігу тощо.

Г. с. України сформувалася впродовж 1992–96. Її грош. одиницею є гривня, за­провадже­н­ня в обіг якої у вересні 1996 стало завершал. актом становле­н­ня нац. Г. с. Емісію грош. знаків здійснює НБУ як єдиний емісій. центр, що забезпечує регулюва­н­ня всього грош. обігу України і несе від­повід­альність перед ВР за його стабільність. Випуск в обіг гривень та монет здійснюється шляхом кредитува­н­ня комерц. банків і скуповува­н­ня іноз. валюти. Закон «Про банки і банківську діяльність» допускає викори­ста­н­ня емісії грош. знаків і для покри­т­тя бюджет. дефіциту. Валют. курс гривні та порядок її обміну на ін. валюти встановлює НБУ, який організовує валют. ринок у державі та здійснює регулюва­н­ня грош. обігу згідно з держ. грошово-кредит. політикою — складовою частиною держ. екон. політики України. Її засади на най­ближчу і від­далену пер­спективи роз­робляє НБУ, а затверджує — ВР (одночасно з прийня­т­тям держ. бюджету). Директиви з грошово-кредит. політики перед­бачають (як осн. норматив. показник) гранич. роз­мір грош. маси в обігу, ви­значають методи її регулюва­н­ня: здійсне­н­ня дис­конт. політики, операцій на від­критому ринку та регулюва­н­ня норм обовʼязк. резервів кредит. установ, що зберігаються в НБУ, який, у межах своєї компетенції, видає обовʼязк. для всіх юрид. і фіз. осіб правила та ін. нормативні документи, що регулюють порядок грош. обігу. Для випуску грошей в обіг НБУ створює оборотну касу і резервні фонди грош. знаків (банкнот і монет).

А. С. Гальчинський

Завантажити статтю