Грубер Йона Ісакович

Визначення і загальна характеристика

ГРУ́БЕР Йона Ісакович (07. 03. 1908, с. Бояни, нині Новоселиц. р-ну Чернів. обл. — 14. 01. 1980, Київ) — письмен­ник і пере­кладач. Член СПУ (1946). Закін. Яґел­лон. університет у Кракові (1938). Писав укр. та нім. мовами. Автор поет. зб. «Геть з міста» (Варшава, 1938), «Сонце на порозі» (Чц., 1940); повістей «Візник» (Варшава, 1938), «Початок» (1943). Укр. мовою окремі вірші Г. пере­клали А. Малишко, Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, В. Гримич, А. Кацнельсон, Л. Череватенко, М. Нагнибіда, Є. Дробʼязко, Ф. Скляр. Для лірики Г. характерні мінорна на­строєвість, філос. сприйня­т­тя світу, по­єд­на­н­ня фольклор. і літ. новіт. традицій. Пере­кладав укр. класику нім. мовою: драм. поема «В катакомбах» (1970), зб. поезій «Надія» (1971) Лесі Українки, «Новели» М. Коцюбинського (1971; усі — Київ), окремі твори І. Франка, М. Рильського, П. Тичини, Д. Павличка, Б. Олійника; а також зб. фольклору «Українські народні казки» (1975), «Летючий корабель» (1981; обидві — Київ).

Тв.: укр. перекл. — Роз­плющеними очима: Поезії. 1968; Світло життя: Вибр. поезії. 1978; Поезії. 1989; усі — Київ.

Я. М. Погребен­ник

Завантажити статтю