Грудин Володимир Володимирович

Визначення і загальна характеристика

ГРУ́ДИН Володимир Володимирович (27. 12(08. 01). 1893, Київ — 14. 11. 1980, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — композитор, піаніст і педагог. Член СКУ (до 1941). Закін. Одес. (1921; кл. фортепіано К. Левенштейна, диригування — Й. Прибика) та Київ. (1923; кл. композиції Р. Ґлієра, фортепіано — С. Тарновського) консерваторії. Працював викл. цих консерваторій, водночас був диригентом опер. театрів Києва й Одеси. Після 2-ї світової війни був викл. музики у Празі, Парижі, Нью-Йорку, згодом — в Укр. муз. інституті (Філадельфія). Початок творчої діяльності Г. позначений впливом символізму та імпресіонізму, зокрема музики О. Скрябіна. Надалі симпатії композитора схиляються до франц. імпресіоністів К. Дебюссі, М. Равеля, а трохи згодом — до т. зв. «шістки» (Л. Дюрей, Д. Мійо, А. Онеґґер, Ж. Орік, Ф. Пуленк, Ж. Тайфер). Кін. 20-х рр. позначений впливом на творчість композитора рос. школи, «могучої кучки», П. Чайковського. Г. звертається до нар. пісні. Муз. мова стає простішою, зокрема мелодика будується найчастіше на нар. мотивах або на близьких до них інтонаціях, що позначилося на низці вокал.-інструм. творів цього періоду. Значне місце у творчості Г. належить романсам. Перші романси написані на сл. В. Брюсова, К. Бальмонта, А. Ахматової. Згодом були створ. романси на тексти О. Пушкіна (1937, у 2-х ред. у супроводі фортепіано та у супроводі невеликого оркестру), В. Сосюри (1941) та ін.

Завантажити статтю