Грушевська Марія Сильвестрівна

Визначення і загальна характеристика

ГРУШЕ́ВСЬКА Марія Сильвестрівна (08. 11. 1868, с. Під­гайчики, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. — 19. 09. 1948, Київ) — громадська діячка, пере­кладачка. Дружина Михайла, мати Катерини Грушевських. Закін. учител. семінарію у Львові (1887). Вчителювала в школі м-ка Скала (нині смт Скала-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл.). Брала активну участь у роботі НТШ, досягла поміт. успіхів як пере­кладачка. Від 1899 її пере­клади українською мовою творів А. Доде, Ф. Коппе, Гі де Мопас­сана, Е. Золя, Й. Ґете, А. Шніцлера, Г. Ібсена, І. Тургенєва, А. Чехова друкувалися у «Літературно-науковому віснику» та виходили окремими ви­да­н­нями. В інтер­претації Г. ви­йшла зб. оповідань А. Чехова «Змора» (1901). Г. належать також мистецтво­знавчі дослідже­н­ня. 1915–16 разом з М. Грушевським пере­бувала на заслан­ні у рос. містах Симбірськ, Казань, Москва. На­прикінці 1916 повернулася до Києва. 1917 на Всеукр. нац. кон­гресі була обрана до УЦР від громад. організацій Києва. Належала до Укр. труд. партії, входила до складу комісії з роз­робле­н­ня проекту статуту автономії України. У квітні 1917 обрана до комітету Укр. нац. театру, який за­ймався створе­н­ням першого укр. держ. театру та роз­робле­н­ням репертуару для нього, була його скарбником; входила до складу організац. комісії для заснува­н­ня Укр. академії мистецтв. 1919 брала участь у жін. зʼ­їзді в м. Камʼянець-Подільськ (нині Хмельн. обл.), була однією із засновниць і за­ступник голови Нац. ради укр. жінок, створеної для проведе­н­ня нац.-пропагандист. діяльності в між­нар. жін. колах. Разом з чоловіком емігрувала з України. 1924 повернулась до Києва. Ві­ді­йшла від політ. та громад. діяльності, цілком присвятила себе родині. Важко пере­жила смерть чоловіка та ре­пресії проти доньки. Зверталась із листами до Й. Сталіна з проха­н­ням про допомогу. Чоловік присвятив Г. фундам. працю «Історія України-Руси», по­друж­жю Грушевських І. Франко — повість «Пере­хресні стежки».

Літ.: Кучеренко М. До історії львівського періоду життя Михайла Грушевського (за родин­ним листува­н­ням) // Архіви України. 2004. № 4–6; Дзюбан Р. Львівські адреси Михайла Грушевського // ПУ. 2005. Ч. 1; Кучеренко М., Панькова С., Шевчук Г. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського). К., 2006.

С. І. Білокінь

Завантажити статтю