Грюнер Макс Миколайович

ГРЮ́НЕР Макс Микола­йович (18. 12. 1868, Тал­лінн — грудень 1945, Сх. Казах­стан) — вчений-генетик, селекціонер. Доктор біо­логічних наук (1938), професор (1927). Закін. Петров. с.-г. академію (Москва, 1893). Працював агрономом у Смолен. губ. (Росія, 1893–1906). Від­тоді мешкав у власному маєтку в Україні, де заклав роз­садник і плодовий сад; від 1921 вчителював. 1924 пере­бував у наук. від­ряджен­ні в Німеч­чині з метою ви­вче­н­ня організації цукр. промисловості. Після поверне­н­ня заарешт. 1925 звільн. Від­тоді працював н. с. Мліїв. дослід. станції садівництва (Городищен. р-н, нині Черкас. обл.); від 1927 — завідувач кафедри генетики і селекції, згодом — каф. плодівництва Уман. плодово-ягід. ін­ституту; водночас брав участь в організації Ін­ституту плодівництва і ягід. культур (нині Ін­ститут садівництва УААН, Київ). 1934 заарешт. вдруге, однак завдяки клопота­н­ням М. Вавилова звільн. з увʼязне­н­ня. Від 1935 працював завідувач від­ділу плодівництва та в. о. заст. дир. з наукової роботи, від 1937 — зав. лаб. плодових культур Майкоп. від­діл. Всесоюз. ін­ституту рослин­ництва (РФ); від 1939 — проф., завідувач кафедри плодівництва Краснодар. с.-г. ін­ституту (РФ). 1941 через нім. походже­н­ня депортований у Сх. Казах­стан.

Пр.: К во­просу о мелком кредите. Дорогобуж, 1899; Семеноводство важнейших хлебных растений и сахарной свеклы. К., 1927; Задачи и методы работ по селекции плодовых и ягодных пород // Тр. Всесоюз. ис­след. ин-та южного плодового и ягод. хоз-ва. К., 1931. Т. 8.

Літ.: Грюнер Макс Николаевич // Садоводы-ученые Рос­сии. Орел, 1997; Шеуджен А. Х., Харитонов Е. М., Бондарева Т. Н. На службе земли Кубанской. Майкоп, 1999.

В. К. Чумаченко

Завантажити статтю