Розмір шрифту

A

Грязьові вулкани

ГРЯЗЬОВІ́ ВУЛКА́НИ  — різні за формою геологічні утворе­н­ня, з яких по­стійно або періодично вивергаються на земну поверх­ню грязьові маси, горючі гази, тверді уламки тощо. В Україні Г. в. є в АР Крим, гол. чином на Керчен. п-ові, а також в Азов. і Чорному морях. Їхнє виникне­н­ня зумовлене особливостями геол. будови та нафтогазоносністю цього р-ну. Г. в. повʼязані з антиклінал. складками (див. Антикліналь), у ядрах яких залягають пластичні глини. Гази, що вириваються з глиб. 5–7 тис. м по роз­рив. поруше­н­нях, викидають на поверх­ню пере­мʼяту глинисту масу з уламками порід (сопкову брекчію), яка утворює сопкові поля. Г. в. роз­таш. поодинці або групами зі спільним глибин. осередком. Найбільша активність Г. в. Керчен. п-ова припадає на минулі геол. періоди, в осн. на неогеновий. Їх поділяють на по­стійно діючі, періодично діючі та згаслі (викопні). Виверже­н­ня по­стійно діючих (напр., Булганац. група вулканів, Тархан. група) від­бувається спокійно. Роз­таш. Г. в. в овал. улоговинах, на дні яких під­носяться конуси з глинистої брекчії зав­вишки до 1,5–2 м і містяться грязьові озера. Періодично діючі Г. в. (Джау-Тепе, Восходівський) вивергають значні маси густої брекчії один раз за кілька або десятки років. Виверже­н­ня від­бувається протягом кількох діб, су­проводжується вибухами, локал. землетрусами, іноді самоза­йма­н­ням газу. В рельєфі — це конічні горби або похилі під­вище­н­ня зав­вишки до 60 м. Згаслі Г. в. фіксуються за викоп. сопковими від­кладами. З багатьма з них повʼязані виповнені вапняками та вулканіч. брекчією прогини, що утворилися внаслідок виносу з надр продуктів виверже­н­ня. Деякі зайняті озерами (Чокрацьке, Тобечицьке, Узунларське та ін.). Всього на Керчен. п-ові ві­домо бл. 50 Г. в., більш як половина з них — згаслі. В акваторії Чорного моря досліджено понад 30 діючих Г. в. Морфологічно вони виражені коніч. горбами (вис. до 120-ти м, діаметр основи до 4-х тис. м) та знаходяться на глиб. 1,8–2,2 тис. м. З грязевулканіч. структурами повʼязані родовища заліз. руд (Новоселівське, Баксинське та ін.), бору, сопкових глин, які використовують для виробництва керамзиту, вапняків. Сопкова грязь Булганац. групи вулканів є лікув. засобом.

Літ.: Губанов И. Г., Клюкин А. А. Роль грязевого вулканизма в формировании озерных котловин Керченского полуострова // Литолого-геохим. условия формирования дон­ных отложений. К., 1979; Шнюков Е. Ф., Соболевский Ю. В., Гнатенко Г. И. и др. Грязевые вулканы Керченско-Таманской области: Атлас. К., 1986; Шнюков Е. Ф., Зиборов А. П. Минеральные богатства Черного моря. К., 2004; Шнюков Е. Ф., Шереметьев В. М., Маслаков Н. А. и др. Грязевые вулканы Керченско-Таманского региона. Краснодар, 2005.

І. Г. Губанов

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
6
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
32156
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
205
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Грязьові вулкани / І. Г. Губанов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-32156.

Hriazovi vulkany / I. H. Hubanov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-32156.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору