Губарева Марина Олександрівна
ГУ́БАРЕВА Марина Олександрівна (02. 03. 1970, Київ) — графік. Дочка О. Губарева. Член НСХУ (1998). Закін. Укр. АМ (Київ, 1996; викл. О. Вандаловський, М. Попов, В. Сергєєв). Учасниця всеукр. та зарубіж. худож. виставок від 1989. Персон. — у Києві (2000). На творчій роботі. Працює у галузях живопису, графіки, дизайну інтер’єрів. Використовує емалі, автор. техніку. Для творчості Г. характерне проникнення у глибини підсвідомості. У її композиціях рівноцінні люди і тварини, небо й вода, земля та вітер; протилежні якості часового і просторового буття складають неподіл. цілісність. Символи насичені силою традицій Мессопотамії, Давнього Єгипту, Індії, Китаю, Японії. Однак при різноманітності традицій, до яких апелюють образи Г., у творах є присутність сталої світобудови. Навколо символів створює емалями раму з різнобарвних візерунків.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Астерій» (1992), «Час розкидати каміння», «Садівник» (обидва — 1994), «Серафим упав» (1995), «Ті, які приносять вість» (1996), «Гра» (1997), «Вогненний танок», «Розмова» (обидва — 1999), «Скрижаль», «Древо життя» (обидва — 2002), «Колесо життя» (2003); серії — «Перехід», «ГА» (обидві — 1996), «22» (1999–2000), «15» (2001–04).
Рекомендована література
- Губарева Марина: Каталог творів. К., 2000.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
