Губарев Олександр Іванович

Визначення і загальна характеристика

ГУ́БАРЕВ Олександр Іванович (01. 09. 1926, Дні­пропетровськ) — графік і живописець. Батько М. Губаревої. Акад. НАМУ (2009). Народний художник України (1993). Член НСХУ (1960). Закін. Київський художній ін­ститут (1955; викл. В. Касіян, О. Пащенко, І. Плещинський). Працює у галузях станк., книжк. і журнал. графіки, акварел. живопису, екслібрисів. 1955–61 — спів­роб. худож. від­ділу ж. «Україна»; одночасно — ілюстратор ж. «Дні­про», «Зміна», «Ранок», «Всесвіт», «Рад. жінка», «Малятко», «Барвінок» (бл. 500 малюнків). Від 1956 — у видавництвах «Дитвидав», «Молодь», «Веселка», «Муз. Україна». Серед про­ілюстров. книг — твори Н. Забіли («Рідний Київ», 1957), Т. Шевченка («Зацвіла в долині...», 1969; «Тече вода з-під явора», 1970), О. Білаша («Любіть Україну», 2000; усі — Київ). Голова бюро секції графіки Київ. організації СХУ (1974–88). Учасник всесоюз. (від 1955), респ. (від 1956) та закордон. (від 1964) мистецьких ви­ставок. Персон. — у Києві (1968, спільно з О. Рапай; 1983, 1997, 2000–03, 2006), Львові, Луцьку, Ужгороді, Чернівцях, Черкасах, Кременчуці, Дні­пропетровську, Сімферополі (усі — 1968–70), Торонто (1969), Дні­пропетровську (1983), Сумах (1984), Кірово­граді, Херсоні, Миколаєві, Чернівцях, Тернополі (1986–88). Штрих ліно­гравюр під­порядковано ритмічній, майже орнам. системі зі збереже­н­ням пластичності форми. Спів­від­ноше­н­ня чорного й білого — не світлотінь, а колористич. ритм. Роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, Донец., Запоріз., Одес., Полтав., Севастоп., Харків. ХМ.

Тв.: серії ліно­гравюр — «Народні балади Закарпа­т­тя» (1966), «Українські пісні про коха­н­ня» (1967), «Карпати» (1971), «Людина і праця» (1972), «Зу­стріч з Югославією» (1977), «Мотиви Києва» (1982), «Незабутнє» (1985), «За мотивами “Кобзаря” Т. Шевченка» (1989), «Золоті ворота» (1990), «Легендарні вершники» (1991), «Київ історичний» (1993), «Знаки війни», «Б. Хмельницький» (обидві — 1995), «Чорнобильська Мадон­на» (1996), «Силуети Львова» (1997), «Алегорії» (1998); серії акварелей — «У Бурятії» (1976), «По Молдавії» (1980), «По Болгарії» (1981) «Край Хабаровський» (1982), «По Камчатці» (1988), «Острів Сахалін» (1991); живописні серії — «Нейлонова дівчина» (1962), «Карпатська балада» (1967), «Рожева модель» (1971), «Острів Діксон» (1995), «Я обі­ймаю Вас (Памʼяті С. Параджанова)» (1999), «Хакасія. Свідки минулого» (2000), «Чорногора», «Верх­ня Сванетія» (обидві — 2006); «Карпатська казка» (1964), «Цвіт папороті» (1967), «Молоді з Ясиня» (1972), «Блакитний день» (1983), «Наречені з Космача» (1989), «Ранок на Старокиївській горі» (1992), «Осі­н­ня Ворохта» (2002), «Острів Ітуруп. Вулкан “Б. Хмельницький”» (2003), «У Києві осінь» (2005).

Літ.: Олександр Губарев: Альбом. К., 1967; Олександр Губарев. Графіка: Каталог ви­ставки. К., 1986; Під­гора В. Сувора простота поетичної думки // ОМ. 1987. № 1; Александр Губарев: Каталог вы­ставки. Москва, 1991; Велігоцька Н. Пере­тин мистецьких доль. Художник О. Губарєв // Артпанорама. 2001. № 4(9); Нестеренко П. Поезія графіки Олександра Губарєва // Істор. календар. К., 2003.

В. П. Під­гора , Н. І. Велігоцька

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю