Василівський район

ВАСИ́ЛІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у західній частині Запорізької області. Утвор. 1923. Існував у 1923–62, відновлено 1965; від 1939 — у складі Запоріз. обл. Внаслідок голодомору 1932– 33 померло бл. 6–8 тис. осіб, 1946–47 — бл. 4,5 тис. осіб. Під час нім.-фашист. окупації (3 жовтня 1941 — 29 жовтня 1943) фашисти закатували понад 180 осіб мирного населення. Площа 1,6 тис. км². Насел. 74 384 особи (2001, складає 90,6 % до 1989), переважна більшість — українці. У складі р-ну — міста Василівка, Дніпрорудне, смт Степногірськ та 35 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Таврійськ, Каховське Море, Мала Білозерка, Плавні. Знаходиться на Причорномор. низовині. На Пн. В. р. — хвиляста лесова рівнина, розчленована ярами і балками, поширені зсуви, на Пд. — плоска лесова рівнина, серед форм рельєфу переважають поди, западини. Корисні копалини: залізні (див. Білозерський залізорудний район) та марганцеві руди, вапняки й пісковики. Річки бас. Дніпра. Вздовж пн. межі р-ну протікає р. Кінська, на тер. р-ну — Карачокрак і Янчокрак, частина Кахов. водосховища. Ґрунти переважно чорноземні. Провідні галузі промисловості — гірнича, маш.-буд., металообробна, харч., і буд. матеріалів. Пром. продукцію виробляють підприємства різних форм власності у Василівці та Дніпрорудному (ЗАТ «Запоріз. залізоруд. комбінат», ВАТи — «Дніпроруднен. завод буд.-упоряджувал. машин», «З-д залізобетон. конструкцій», «Дніпроруднен. сиророб. завод». С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зернових (озима пшениця, ячмінь, кукурудза), тех. (соняшник), овочевих (помідори) культур. Розвинуті скотарство, свинарство та вівчарство. Пл. с.-г. угідь 102,7 тис. га, з них орних земель — 90,6 тис. га. На тер. р-ну діють 23 с.-г. підприємства, зокрема 6 ТОВ, 2 ВАТ, 8 с.-г. вироб. комбінатів, 7 фермер. госп-в. У В. р. — 31 заг.-осв. школа, 16 дит. дошкіл. закладів, аграр. та індустр. технікуми, 2 ліцеї; 33 лікув. установи; 9 Будинків культури, 1 міський та 15 сільс. клубів, 27 б-к, 5 муз. та 2 художні школи; ДЮСШ, фізкультур.-оздоров. клуб «Таврія»; 2 готелі, відділ 12-и банків, парк «Панай», 3 зони відпочинку. Виходить г. «Наша Таврія». Реліг. громади: 6 — УПЦ КП, 16 — УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської. У райцентрі функціонує держ. істор.-архіт. музей-заповідник «Садиба Попова». У р-ні народилися Герої Рад. Союзу М. Кравець (с. Кара-Чокрак, нині с. Підгірне), А. Михайличенко (с. Скельки), М. Писаренко (с. Царкут, нині с. Приморське), Ф. Харченко, А. Якуба (обидва — с. Мала Білозерка). У В. р. є орнітологіч. заказник держ. значення Великі і Малі Кучугури.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю