Васильєв Костянтин Георгійович
Визначення і загальна характеристика
ВАСИ́ЛЬЄВ Костянтин Георгійович (27. 12. 1919, м. Омськ, РФ — 2015) — лікар-епідеміолог, історик медицини. Батько К. Васильєва. Доктор медичних наук (1962), професор (1966). Закін. Омський мед. (1941) та Омський пед. інститути (1943). Під час 2-ї світової війни та 1950–56 — військ. лікар. Працював в Інституті фізичної культури в Ризі (1949–50); від 1957 — в Інституті мікробіології АН Латвій. РСР (ст. н. с.) і Ризькому мед. інституті; у 1966–85 — завідувач кафедри епідеміології Одес. мед. інституту; 1985–89 — завідувач кафедри епідеміології Запоріз. інституту удосконалення лікарів. Голова Укр. респ. товариства істориків медицини (1967–74). У 1947–48 брав участь у роботі далекосхідних експедицій АМН СРСР у групі А. Смородинцева з метою вивчення ефективності вакцинації проти кліщ. та япон. енцефалітів з нирковим синдромом. Наукові дослідження: епідеміол. вивчення засобів специфічної профілактики грипу, кору, епідем. паротиту, поліомієліту; історія епідеміології; вдосконалення методів, організації і планування епідеміол. досліджень, моделювання і прогнозування епідем. процесу. Засн. істор. епідеміології. Автор праць про життя та діяльність вітчизн. епідеміологів і мікробіологів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- История эпидемий в России. Москва, 1960 (співавтор); Эпидемиологическое изучение живых вирусных вакцин. Рига, 1961; Введение в эпидемиологию вирусных инфекций. Рига, 1963; Живые вирусные вакцины. (Планирование и организация эпидемиологического опыта). К., 1969; Методы эпидемиологического изучения неинфекционных болезней. К., 1983 (співавтор); История эпидемий и борьба с ними в России в ХХ столетии. Москва, 2001; Чума и пограничные карантины: Истор.-эпидемиол. очерк. О., 2004 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
