Васильківський Олексій Трохимович
ВАСИЛЬКІ́ВСЬКИЙ Олексій Трохимович (17 (30). 03. 1913, с. Царичанка Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині смт Дніпроп. обл. – 29. 05. 1990, Донецьк) – літературознавець, письменник. Батько О. Васильківського. Доктор філологічних наук (1981), професор (1982). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дніпроп. університет (1935). Працював 1982–90 професор кафедри рос. літ-ри Донец. університету. Від кін. 40-х рр. – учасник літ. процесу. Автор праць з історії літ-ри, теорії жанрів, проблем поетології; статей, розвідок, монографій, зокрема «Сергей Есенин» (Елабуга, 1960), «Русская поэма 20-х годов» (Д., 1972), «Жанровые разновидности русской советской поэмы. 1917–1941» (К., 1979). У повістях «Дружна сім’я» (К., 1952), «Живий потік» (К., 1955) відтворено соціодуховні відносини кін. 40-х – поч. 50-х рр.; повість «Горлице моя…» (Д., 1967) – про морал. вибір та духовні колізії 60-х рр., проблеми зіткнення мислячої особистості з владою.
Літ.: Голобородько Я. Слово як джерело свободи // Уряд. кур’єр. 2003, 31 трав.; Його ж. Місіонерство слова // ЛУ. 2003, 5 черв.
Я. Ю. Голобородько
Рекомендована література
- Голобородько Я. Слово як джерело свободи // Уряд. кур’єр. 2003, 31 трав.;
- Його ж. Місіонерство слова // ЛУ. 2003, 5 черв.