ВАСИЛЬКІ́ВСЬКИЙ Олексій Трохимович (17 (30). 03. 1913, с. Царичанка Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині смт Дні­проп. обл. — 29. 05. 1990, Донецьк) — літературо­знавець, письмен­ник. Батько О. Васильківського. Доктор філологічних наук (1981), професор (1982). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дні­проп. університет (1935). Працював 1982–90 професор кафедри рос. літ-ри Донец. університету. Від кін. 40-х рр. — учасник літ. процесу. Автор праць з історії літ-ри, теорії жанрів, про­блем поетології; статей, роз­відок, моно­графій, зокрема «Сергей Есенин» (Елабуга, 1960), «Рус­ская поэма 20-х годов» (Д., 1972), «Жанровые разновидности рус­ской советской поэмы. 1917–1941» (К., 1979). У повістях «Дружна сімʼя» (К., 1952), «Живий потік» (К., 1955) від­творено соціодуховні від­носини кін. 40-х — поч. 50-х рр.; повість «Горлице моя…» (Д., 1967) — про морал. вибір та духовні колізії 60-х рр., про­блеми зі­ткне­н­ня мислячої особистості з владою.