ВАСИЛЮ́К Володимир Тихонович (01. 05. 1941, с. Щурин Рожищен. р-ну Волин. обл. — 03. 02. 2021, Київ) — пере­кладач, журналіст. Член НСПУ (1990). Премія ім. О. Пчілки (2005). Закін. Львівський університет (1964). У 1964–68 — на пед. і культ.-осв. роботі на Волині, 1968–73 — ст. референт Комітету молодіж. організацій УРСР, 1973–79 — зав. ред. ви­дань іноз. мовами видавництва «Дні­про», 1979– 89 — зав. ред. пере­клад. літ-ри видавництва «Молодь», 1989–2002 — за­ступник гол. ред., гол. ред. укр. від­діле­н­ня часопису «Курʼєр ЮНЕСКО». Від 2002 — відп. секр., від 2005 — гол. ред. дит. ж. «Веселочка». Від 1973 за­ймався худож. пере­кладом, зокрема з нім. мови: романи «Світло чорної свічки» В. Гельда (1975), «Довірʼя» А. Зеґерс (1977), «Пора лелек» Г. Отто (1981), докум. кн. «Мій тридцять третій рік» Г. Фіт­ткау (1994); оповіда­н­ня В. Борхерта, І. Древіц, З. Ленца, поезії Ш. Меншінґа, Й. Новотного і Г. Герліха, повістей австр. письмен­ників К. Нестлінґер (зб. «Пес іде у світ», 2005; спів­авт.), М. Лебе, В. Ферра-Мікури; з англ. мови — кн. повістей «Ловець орлів» Дж.-В. Шульца (1990), наук. дослідж. «Моральні засади свободи» Дж. Раза (2001, спів­авт.) і «Культурна політика і освіта» М. Еппла (2002; усі — Київ). Член Нац. комісії України у справах ЮНЕСКО (1993).