Василюк Володимир Тихонович

ВАСИЛЮ́К Володимир Тихонович (01. 05. 1941, с. Щурин Рожищен. р-ну Волин. обл. — 03. 02. 2021, Київ) — перекладач, журналіст. Член НСПУ (1990). Премія ім. О. Пчілки (2005). Закін. Львівський університет (1964). У 1964–68 — на пед. і культ.-осв. роботі на Волині, 1968–73 — ст. референт Комітету молодіж. організацій УРСР, 1973–79 — зав. ред. видань іноз. мовами видавництва «Дніпро», 1979– 89 — зав. ред. переклад. літ-ри видавництва «Молодь», 1989–2002 — заступник гол. ред., гол. ред. укр. відділення часопису «Кур’єр ЮНЕСКО». Від 2002 — відп. секр., від 2005 — гол. ред. дит. ж. «Веселочка». Від 1973 займався худож. перекладом, зокрема з нім. мови: романи «Світло чорної свічки» В. Гельда (1975), «Довір’я» А. Зеґерс (1977), «Пора лелек» Г. Отто (1981), докум. кн. «Мій тридцять третій рік» Г. Фітткау (1994); оповідання В. Борхерта, І. Древіц, З. Ленца, поезії Ш. Меншінґа, Й. Новотного і Г. Герліха, повістей австр. письменників К. Нестлінґер (зб. «Пес іде у світ», 2005; співавт.), М. Лебе, В. Ферра-Мікури; з англ. мови — кн. повістей «Ловець орлів» Дж.-В. Шульца (1990), наук. дослідж. «Моральні засади свободи» Дж. Раза (2001, співавт.) і «Культурна політика і освіта» М. Еппла (2002; усі — Київ). Член Нац. комісії України у справах ЮНЕСКО (1993).

Рекомендована література

1. Ткаченко В. Спільно плекаймо юнь // ЛУ. 1995, 7 груд.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю