Ватченко Олексій Федосійович

ВА́ТЧЕНКО Олексій Федосійович (12 (25). 02. 1914, с. Єлизавето-Кам’янка, нині у складі Дніпропетровська – 22. 11. 1984, Київ) – радянський партійний діяч. Батько Алли, брат Горпини Ватченків. Герой Соц. Праці (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Дніпроп. університет (1938). Відтоді вчителював у Дніпропетровську; 1945–48 – заступник зав., завідувач відділу нар. освіти Дніпроп. міськвиконкому. Від 1948 – на парт. роботі, зокрема був першим секр. Хмельн. (1959–63), Черкас. (1964– 65), Дніпроп. (1965–76) обкомів партії. 1976–84 – голова Президії ВР УРСР; від жовтня 1984 – заступник голови Президії ВР СРСР. Від липня 1966 – чл. ЦК КПРС та президії ЦК КПУ. Депутат ВР СРСР 6–9 скликань, депутат ВР УРСР 5, 7–9 скликань. Актив. прибічник політики русифікації, один із ініціаторів цькування О. Гончара за роман «Собор».

А. І. Шушківський

завантажити статтю