ВАУ́ЛІН Петро Кузьмич (Ваулин Пётр Кузьмич; 1870, Урал, Росія — 1960) — російський кераміст-технолог. Навч. у Красноуфим. с.-г. тех. школі (1888–90). Працював і завідував Абрамцев. керам. майстернею С. Мамонтова під Москвою (1890–1903). У 1903–06 викладав у Миргород. худож.-пром. школі, де 1903–05 за ескізами В. Кричевського разом з учнями створив ма­йолікові декор. прикраси для оздобле­н­ня екс­терʼєру та інтерʼєрів будинку Полтав. губ. земства. У м-ку Опішня (нині смт Зіньків. р-ну Полтав. обл.) від­новив роботу керам. майстерні і створив 1-й музей місц. гончар. виробів. 1906 заснував З-д худож. кераміки у Кікерино (побл. С.-Петербурга). Від 1918 — на Петрогр. фарфор. заводі. У виробах за­стосовував ефекти від­новлюв. полив, емалей і люстр. Автор дослідж. «Как получаются радужные метал­лические люстры» // «Керам. обозрение», 1904, № 14; «Художествен­но-керамическая промышлен­ность в Рос­сии» // «Искус­ство: Живопись, графика, художествен­ная печать» (К., 1912, № 9–10).