ВА́ЩЕНКО Євген Петрович (27. 10. 1887, м. Щигри, нині Курської обл., РФ — 20. 03. 1979, Софія) — художник театру, живописець, графік і скульптор. Член СХ Болгарії. Болгар. ордени Кирила і Мефодія (1957, 1967). Закін. Курське реал. училище (РФ), навч. у С.-Петербурзі у майстернях Є. Лансере і Б. Кустодієва (1905–10). Входив до складу групи авангардистів «Трикутник». Брав участь в оформлен­ні ви­став В. Мейєрхольда. Спів­працював із ж. «Беседа», г. «Русь». Під час 1-ї світової війни служив у білогвард. військах у чині під­поручика. 1919 — художник і реж. самодіял. театру в Богодухові Харків. губ. 1920 евакуювався з військами в Туреч­чину. Від 1921 — у Болгарії. Викладав малюва­н­ня у школах Севлієво і Луковіте, працював порт­ретистом, ілюстратором (зокрема у дит. ж. «Светулка», 1923–33), декоратором Держ. муз. театру ім. С. Македонського, оформляв сцени Нар. театру ім. І. Вазова, Нар. опери, Нар. оперети, Молодіж. театру у Софії, а також у театрах Варни, Ґаброво, Толбухіна, Русе, Старої Загори. Характерна риса творчості В. у галузі театр.-декорац. мистецтва — умі­н­ня зна­йти пров. образ. мотив, увага до жанр. ви­значеності й сценічності спектаклю, до нац. колориту ви­став, єд­ності стилю оформле­н­ня й муз.-драм. основи, побут. деталей та індивідуал. непо­вторності костюмів. Кращі костюми створив до ви­стави «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем, опери «Спляча красуня» П. Чайковського (Софій. нар. опера), ескізи костюмів — до оперети «Малинарки» Б. Левієва. Знач. успіхів досяг завдяки знан­ню укр. і рос. нар. костюма. 1931 вступив до Товариства нових художників, яке об­стоювало демократизм мистецтва, творчу спів­працю. Оформив по­становку оперети «Бал у Савойї» (1933). Один із засн. сцено­графії у болгар. муз. театрі. Брав участь в організації Спілки рос. художників-емі­грантів у Болгарії. Учасник мистецьких ви­ставок від 1909. Персон. — у Софії (1977).