Ведміцький Олександр Микитович
Визначення і загальна характеристика
ВЕДМІ́ЦЬКИЙ Олександр Микитович (псевд.: Метеорний, Ол. Метеор, В-цький О.; 10(22). 12. 1894, м. Прилуки, нині Черніг. обл. — 18. 10. 1961, м. Орськ Оренбур. обл., РФ) — поет і літературознавець. Кандидат філологічних наук (1938). Член «Плугу». Закін. Полтав. учител. інститут (1918). Учителював. Від 1924 — голова прилуц. філії «Плугу», друкувався в його ж. «Плужанин» (автор історико-крит. ст. «На шляху розвитку “Плуга”» інформ. значення, 1927); засн. рукопис. альманаху «Перша борозна» (20-і рр.). У г. «Прилуцька правда» опублікував перші збірки віршів, гуморесок та фейлетонів «Під загравою повстань» (1923; співавт.), «В ореолі: Агіткартини» (1924), «З ліхтарем по селах» (1925), а також крит., бібліогр., краєзнавчі матеріали. Від 1930 — у Харкові: працював в Інституті літ-ри, друкувався у періодиці. Внаслідок адм. висилки працював доцент, завідувач кафедри рос. літ-ри Ставропол. (1939–50) та Орського (від 1950; обидва — РФ) пед. інститутів. Підготував доктор. дисертацію про творчість Т. Шевченка, але захистити її не мав змоги. Автор зб. віршів «Шумить тополя» (Х., 1927), «Покоси» (Прилуки, 1929), в яких оспівує в офіц. дусі колективізацію на селі, та «Вугіль» (Прилуки, 1931) на вироб. тематику; гуморист. кн. «Агітатори» (Х., 1927); зб. оповідань «Халабуда і Стрибунець» (Х., 1930). Підготував розвідку «Літературний фронт (1919– 1931): Мат. до схеми розвитку літ. організацій на Рад. Україні» // «Літ. архів», 1931, кн. 4–5; низку праць про життя і творчість Т. Шевченка, зокрема монографію «Тарас Шевченко в оренбургской ссылке» (Оренбург, 1960).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
