Вейберґ Зиґмунд
ВЕ́ЙБЕРҐ Зиґмунд (Weyberg Zygmunt; 03. 08. 1872, Варшава — після 01. 08. 1944, там само) — польський кристалограф, мінералог, хімік. Доктор мінералогії і геогнозії (1912), професор (1912). Учень В. Вернадського. Закін. Варшав. університет (1897), де відтоді й працював. 1912–35 — у Львів. університеті, де заснував каф. кристалографії, викладав фармацевт. хімію для слухачів фармацевт. відділення. 1935 повернувся у Варшаву; працював до 2-ї світової війни професор кафедри мінералогії Варшав. університету. Загинув під час Варшав. повстання. Наукові праці присвячені питанням ростової кристалографії, експерим. мінералогії, дослідж. алюмосилікатів, пегматизації гранітів, ізоморфізму; відкрив та описав примітив. (тетраедрич.) вид тетрагонал. сингонії на прикладі синтезованого ним алюмосилікату кальцію (Ca2Al2SiO7).
Додаткові відомості
- Основні праці
- О нескольких каолинатах и некоторых их производных // Изв. АН в С.-Петербурге. 1911. Т. 5; Krystalografia opisowa. Lwów, 1925; Mineralogia. Lwów, 1929; Optyka krystalow. Lwów, 1932.
Рекомендована література
- Maślankiewicz K. Zygmunt Weuberg // Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego. 1949;
- Деркач Ф. А., Марченко М. Г. Про розвиток хімії у Львівському університеті в дорадянський період // Вісн. Львів. університету. Сер. хімія. 1967. Вип. 9;
- Шафрановский И. И. Кристаллография в СССР 1917–1991. С.-Петербург, 1996.
Завантажити статтю
