ВЕ́ЙБЕРҐ Зиґмунд (Weyberg Zygmunt; 03. 08. 1872, Варшава — після 01. 08. 1944, там само) — польський кри­стало­граф, мінералог, хімік. Доктор мінералогії і гео­гнозії (1912), професор (1912). Учень В. Вернадського. Закін. Варшав. університет (1897), де від­тоді й працював. 1912–35 — у Львів. університеті, де заснував каф. кри­стало­графії, викладав фармацевт. хімію для слухачів фармацевт. від­діле­н­ня. 1935 повернувся у Варшаву; працював до 2-ї світової війни професор кафедри мінералогії Варшав. університету. Загинув під час Варшав. пов­ста­н­ня. Наукові праці присвячені пита­н­ням ростової кри­стало­графії, екс­перим. мінералогії, дослідж. алюмосилікатів, пегматизації гранітів, ізоморфізму; від­крив та описав примітив. (тетраедрич.) вид тетрагонал. сингонії на прикладі синтезованого ним алюмосилікату кальцію (Ca2Al2SiO7).