Велесова книга

ВЕ́ЛЕСОВА КНИ́ГА — зі­бра­н­ня текс­тів, у яких йдеться про словʼянську (в основному праукраїнську) історію та міфологію. Попри те, що лінгвісти і медієвісти довели, що мова та зміст памʼятки не до­зволяють ви­знати її автентичною, деякі історики вважають текст оригінальною памʼяткою, серед них — Б. Яценко, автор перекл. В. к. українською мовою. 2004 у Києві ви­друковано 8-е ви­да­н­ня В. к. українською мовою.

Прибічники автентичності твору стверджують, що його написано в 9 ст. і зна­йдено 1919 у Харківській губ. полковником російської армії А. Ізенбеком, який опинився в еміграції. Кириличний текст був випалений на дубових дощечках 38 × 22 см, нанизаних на ремінець. Після смерті А. Ізенбека у 1941 таблиці В. к. зникли, збереглися лише машинописні копії та фотокопія однієї з табличок. Ці копії оприлюднив у Брюс­селі російський журналіст-емі­грант Ю. Миролюбов (його вважають одним із найбільш ймовірних авторів В. к.), намагаючись довести їхню автентичність.

У В. к. йдеться про події від 640 р. до н. е. (пере­селе­н­ня словʼян у Карпати «під проводом Ора»), до серед 9 ст. н. е. (часи Аскольда). Більшість науковців вважає пізньою компіляцією сюжети, повʼязані з пере­селе­н­ням словʼян на Припʼять під проводом трьох братів — Кия, Пащека (Щека), Горовато (Хорват — Хорив); боротьбою Кия проти ґотської навали (4 ст. н. е.); правлі­н­ням у Києві роду Либідь–Славер–Сережень. Не менш сумнівним є твердже­н­ня про те, що після припине­н­ня цього роду встановилося правлі­н­ня віча, яке обирало князя, зокрема таким виборним князем був Святояр, якого вбив Аскольд І (у В. к. стверджується, що Аскольдів було два), і що після Аскольда І правив Дір (грек з походже­н­ня), вбитий Аскольдом ІІ.

В. к. спочатку набула пошире­н­ня у колах російських емі­грантів — прибічників панславістських концепцій, однак згодом її стали популяризувати і деякі українські публіцисти у діаспорі (а в остан­ні роки і в Україні), вибудовуючи на цій основі цілком фантастичну історію походже­н­ня українського етносу й держави.

Літ.: Лесной С. Русь, откуда ты? Він­ніпеґ, 1964; Велесова книга. Гааґа, 1970; Білодід О., Киркевич В. З історії «Велесової книги» // Дні­про. 1990. № 4; Яценко Б. «Велесова книга» — памʼятка ІХ ст. // Хроніка–2000. 1995. № 1; Шилов Ю. «Велесова книга» та актуальність прадавніх учень. К., 2001; Шульман Л. Велесова книга: «романтики» проти фахівців // Сучасність. 2005, 4 квіт.

В. А. Савченко

Завантажити статтю