Велика Акаржа
ВЕЛИ́КА АКАРЖА́ — археологічна пам’ятка середнього періоду пізнього палеоліту. Знаходиться побл. смт Великодолинське Овідіопол. р-ну Одес. обл., на правому березі р. Акаржа. Відкрив 1955 археолог В. Красковський, досліджували: у 1950–60-х рр. П. Борисковський, у 1980–90-х — І. Сапожников. Розкопано пл. бл. 450 м2. Осн. горизонт культур. рештків товщиною 0,3–0,5 м залягав на глибині 0,5–1,0 м, мав сліди інтенсив. обробки кременю (знаряддя праці, відходи виробництва — понад 57 тис. од.) та кількох вогнищ, містив також мор. та наземні молюски, фрагменти кісток бізонів. Центр. частина поселення була більш насичена знахідками, ніж периферійна, де прослідковано 4 осередки концентрації знахідок пл. 16–23 м2, які ймовірно є рештками локал. госп.-побут. комплексів. Пам’ятку інтерпретують як базовий сезон. табір мисливців на бізонів. Оброблення кременю здійснене в епіграветтській (з деякими орін’якськими рисами) культурно-технол. традиції.
Рекомендована література
- Сапожников И. В. Локальный хозяйственно-бытовой комплекс из позднепалеолитической стоянки Большая Акаржа // Археол. вест. 1994. № 3;
- Його ж. Большая Аккаржа: Хозяйство и культура позднего палеолита степной Украины. К., 2003.
Завантажити статтю
