Велика Багачка

Визначення і загальна характеристика

ВЕЛИ́КА БАГА́ЧКА (до 1925 — Багачка) — селище міського типу Полтавської області, райцентр. Знаходиться на горбистому правому березі р. Псел (притока Дні­пра), за 13 км від залізнич. ст. Яреськи та за 89 км від обл. центру. Авто­станція. Має автобусне сполуче­н­ня з містами Полтава, Хорол, Миргород, Кременчук. Площа 8,8 км². Насел. 5885 осіб (2001, складає 93,1 % до 1989), пере­важна більшість — українці. Засн. на­прикінці 16 — поч. 17 ст. під час козац. колонізації Лів­обереж­жя України. Назва с-ща, а також річки, що впадає в Псел, походить від прі­звиська першого поселенця козака Багача. Від 1649 — сотен­не містечко Миргород. полку. 1648 та 1696 містечко пограбували і спалили крим. татари. Козаки багац. сотні брали участь у Пів­нічній війні 1700–21. Після ліквідації полкового устрою на­прикінці 18 ст. Багачка вві­йшла до Миргород. пов. Київ. намісництва, від 1796 — Малорос., від 1802 — Полтав. губ. 1847 було від­крито приход. училище та церк.-приход. школу. Насел. за­ймалося землеробством, вівчарством та дрібними ремеслами. Внаслідок голодомору 1932–33 на тер. Великобагачан. селищ. ради загинуло 890 жителів. Під час нім.-фашист. окупації (15 вересня 1941 — 20 вересня 1943) у В. Б. діяли під­піл. партизан. група та партизан. загін. 1925– 62 та від 1966 — райцентр, від 1959 — смт. Пром. під­приємства: ЗАТи — «Комбікорм. завод», «Веснянка» (виробництво постіл. білизни); ТОВ «Райсількомунгосп». Є джерела мінерал. води, яка за своїми лікув. властивостями подібна до «Миргородської». У В. Б. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, школа мистецтв, б-ка; центр. рай. лікарня, санаторій. Виходить г. «Рідний край». Діє церква Різдва Богородиці УПЦ МП, первісна будівля якої була збудована 1710, а нова — 1907. Є памʼятка природи місц. значе­н­ня — дуб звичайний. У с-щі народилися чл.-кор. НАНУ А. Загородній, д-р хім. н. Т. Сахно; церк. діяч УПЦ КП Олександр (О. Биковець); дипломат В. Бутяга; художник О. Журбій; Герой Радянського Союзу І. Шепель.

В. Б. дала Україні видат. кобзаря Ф. Кушнерика, на пошану якого 1989 було започатковано свято кобзар. мистецтва. У В. Б. провів своє дитинство письмен­ник О. Донченко. Про свої від­відини В. Б. 1845 згадує Т. Шевченко у повісті «Близнецы» та «Археологічних нотатках». При­їздили до В. Б. П. Тичина, М. Рильський, А. Малишко, М. Стельмах та О. Довженко, який знімав епізоди до свого фільму «Земля» у с. Яреськи, яке називав найкрасивішим селом в Україні, батьківщиною своїх улюблених кінотворів.

В. Д. Лучівський, В. А. Пархоменко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю