Кончаловський Максим Петрович

КОНЧАЛО́ВСЬКИЙ Максим Петрович (01(13). 10. 1875, Одеса — 29. 11. 1942, Мос­ква) — лікар-терапевт. Брат Дми­­тра і Петра Кон­чаловських. Заслужений діяч науки РСФРР (1934). Закін. Моск. університет (1899). Від 1918 — проф. Вищих жін. кур­сів; від 1928 — наук. кер. Центр. інституту ге­­матології і переливання крові (оби­­два — Москва); водно­час від 1929 — завідувач кафедри факультет. терапії 1-го Моск. університету, а та­кож наук. кер. та зав. клініки те­рапії й інфекц. хвороб Всесоюз. інституту експерим. медицини (Мос­ква). Голова Всесоюз. товариства тера­певтів (від 1931). Співзасн. ж. «Терапевтический архив» (1923). К. розвивав фізіол. напрям і син­дромол. підхід у клініці внутр. хвороб. Наукові дослідження: ревматизм, гіпертонічна хвороба, гас­трит, виразк. хвороба шлунка, рак легенів, анемії і питання переливання крові. Описав т. зв. симп­том джгута при підвищеній судин. проникності й порушенні кіль­кості або функціонування тромбоцитів, гепатолієнал. синдром при цирозах печінки, брав участь в обґрунтуванні синдрому Румпеля–Леєде–Кончаловського.

Рекомендована література

1. Гукасян А. Г. М. П. Кончаловский и его клинико-теоретические взгляды. 1956;
   Google Scholar Internet
2. Шульцев Г. П. М. П. Кончаловский. 1973 (обидві — Москва).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю