Велика Вісімка

«ВЕЛИ́КА ВІ́СІМКА» — назва групи країн світу (Велика Британія, Італія, Канада, Німеч­чина, РФ, США, Франція, Японія), які найбільшою мірою впливають на роз­виток світової економіки та політики. Країни «В. в.» проводять щорічні зу­стрічі на найвищому рівні, у яких, залежно від формату кон­ституційного устрою держави, беруть участь президенти або премʼєр-міністри. На цих зу­стрічах також присутні керівні особи ЄС — голова Європейської комісії та лідер держави, яка утримує на час проведе­н­ня зу­стрічі посаду голови у Європейській Раді.

Вперше засі­да­н­ня нинішньої «В. в.» ще у форматі 6-ти країн (Велика Британія, Італія, Німеч­чина, США, Франція, Японія) було проведено 1975 у м. Рамбує (Франція). Канада при­єд­налася до цієї групи у 1976, а від 1977 участь у засі­да­н­нях бере Європейське спів­товариство. 1994 вперше у засі­да­н­нях з політичних питань взяла участь РФ, яка від 1998 є повноправним членом «В. в.» Загалом від 1975 від­бувся 31 саміт «В. в.»: Франція — 1975 (Рамбує), 1982 (Версаль), 1989 (Париж), 1996 (Ліон), 2003 (Евіан); США — 1976 (Сан-Хуан), 1983 (Вільямсбурґ), 1990 (Гʼюстон), 1997 (Денвер), 2004 (Сі Айленд, шт. Джорджія); Велика Британія — 1977, 1984, 1991 (усі — Лондон), 1998 (Бірмінґем), 2005 (Пертшир, Шотландія); Німеч­чина — 1978, 1985 (обидва — Бонн), 1992 (Мюнхен), 1999 (Кьольн); Японія — 1979, 1986, 1993 (усі — Токіо), 2000 (Окінава); Італія — 1980, 1987 (обидва — Венеція), 1994 (Неаполь), 2001 (Ґенуя); Канада — 1981 (От­тава), 1988 (Торонто), 1995 (Галіфакс), 2002 (Кананаскіс). Головні зав­да­н­ня щорічних зу­стрічей — обговоре­н­ня у неформальній об­становці найбільш актуальних економічних і політичних про­блем глобального роз­витку та питань між­народної без­пеки, зближе­н­ня позицій лідерів провід­них держав світу в цих пита­н­нях і виробле­н­ня спільних під­ходів та можливих заходів спів­робітництва. 

Під час самітів 2000–05 регулярно обговорювалися про­блеми зміцне­н­ня механізмів зро­ста­н­ня світової економіки, під­вище­н­ня добробуту та зайнятості; роз­витку світової торг. системи, зокрема заходи щодо зміцне­н­ня багато­сторон­ніх правил торгівлі, запобіга­н­ня протекціонізму, забезпече­н­ня успіху багато­сторон­ніх торг. пере­говорів та роз­шире­н­ня потенціалу викори­ста­н­ня менш роз­виненими країнами пере­ваг багато­сторон­ньої торг. системи; виробле­н­ня стратегічного під­ходу до боротьби з бідністю; фінансува­н­ня роз­витку та зміцне­н­ня між­народної фінансової архітектури; полегше­н­ня заборгованості найбільш бідних країн та країн, що роз­виваються; роз­витку освіти, охорони здоровʼя; роз­по­всюдже­н­ня новітніх цифрових інформаційних та комунікаційних технологій; охорони довкі­л­ля; роз­витку біо­технологій та продовольчої без­пеки; зміцне­н­ня між­народної без­пеки, зокрема ядерної; нерозпо­всюдже­н­ня зброї масового знище­н­ня та матеріалів, що використовуються у її виготовлен­ні; боротьби з між­народним тероризмом, транс­національною злочин­ністю і наркобізнесом. 

Поряд із по­стійними про­блемами на самітах обговорюються й інші актуальні пита­н­ня, зокрема у Окінаві — забезпече­н­ня культурного роз­маї­т­тя, старі­н­ня населе­н­ня, збереже­н­ня геному людства; у Кананаскісі — роз­витку між­нар. транс­порту; у Евіані — окремі регіональні про­блеми: Ірак, Пн. Корея, Афгані­стан, Іран, Алжир, Зімбабве, ізраїльсько-палестинські від­носини; у Пертширі — про­блеми роз­витку країн Африки та глобальних змін клімату. Кожен член «В. в.» по черзі виконує функції головува­н­ня один рік, протягом якого у цій країні від­бувається чергова зу­стріч на вищому рівні. 2005 функції головуючого пере­йшли від США до РФ, де 2006 у С.-Петербурзі від­будеться 32-га зу­стріч «В. в.». 

Нині спо­стерігається тенденція до демократизації процедур обговоре­н­ня ключових економічних та політичних питань, в основі якої — ідея нового партнерства з країнами, що не є членами «В. в.» (особливо з країнами, що роз­виваються), а також із між­нар. організаціями та ін­ституціями громадянського су­спільства, включаючи приватні та не­урядові організації. Під час остан­ніх зу­стрічей до дис­кусій за­прошувалися лідери низки впливових країн «з виникаючими ринковими демократіями» та країн, що роз­виваються (Алжир, Бразилія, Китай, Єгипет, Індія, Малайзія, Мексика, Ніґерія, Саудівська Аравія, Сенеґал, ПАР та ін.), а також Швейцарська Конфедерація, ООН, Всесвітнього банку, МВФ та СОТ. 

За результатами самітів за­звичай при­ймалися спільні комюніке, однак 2002 їх замінив ін. документ — Під­сумкові висновки головуючого, що свідчить про на­ближе­н­ня механізмів функціонува­н­ня «В. в.» до формату, прийнятому для самітів лідерів ЄС у рамках Європейської Ради. Водночас механізм погодже­н­ня позицій під час самітів «В. в.» дедалі більше су­проводжується створе­н­ням спільних робочих груп та про­грам чи планів дій щодо найважливіших про­блем, зокрема під час зу­стрічі в Окінаві намічено комплекс заходів із роз­витку інформ. і комунікац. технологій, для здійсне­н­ня яких створ. Цільову групу з питань роз­витку можливостей викори­ста­н­ня цифр. технологій; погоджено план боротьби з найбільш небезпечними інфекційними хворобами (СНІД, малярія, туберкульоз та ін.). 

На зу­стрічі у Ґенуї погоджено ріше­н­ня про виділе­н­ня у фонд по боротьбі із за­значеними хворобами 1,3 млрд дол. США; створено цільову групу з питань реалізації Дакарського рамкового плану дій для забезпече­н­ня до 2015 у всьому світі загальнообовʼязкової початк. освіти; прийнято план дій у галузі цифр. технологій. 

На саміті у Кананаскісі ініці­йовано: про­граму глобального партнерства «В. в.» у пита­н­нях запобіга­н­ня роз­по­всюджен­ню зброї та матеріалів масового знище­н­ня, що перед­бачає реалізацію протягом 10-ти р. спільних проектів вартістю у 20 млрд дол. США; спільні дії щодо без­пеки між­нар. пере­везень; план дій «В. в.» стосовно Африки; план спів­робітництва «В. в.» з питань без­пеки пере­везень. 

В Евіані, на додаток до виробленої на Кьольнському саміті ініціативи щодо полегше­н­ня боргового тягаря найбідніших країн із великим обсягом заборгованості, сформульовано т. зв. евіанський під­хід до врегулюва­н­ня Паризьким клубом боргових про­блем ін. країн; ухвалено ріше­н­ня про впровадже­н­ня нового між­нар. фінанс. інструменту для сприя­н­ня екон. роз­витку; затверджено плани дій щодо викори­ста­н­ня науки і технологій з метою сталого екон. роз­витку, а також щодо зменше­н­ня за­грози надмірної екс­плуатації мор. ресурсів та під­вище­н­ня без­пеки мореплава­н­ня; створ. групу з питань ядерної без­пеки та контртерорист. групу для боротьби із між­нар. тероризмом; схвалено керівні принципи для сприя­н­ня без­печному цивільному викори­стан­ню ядер. технологій, плани дій із запобіга­н­ня радіолог. тероризму, гарантува­н­ня без­пеки джерел радіо­активних матеріалів, нароще­н­ня боротьби з тероризмом. 

В Пертширі ухвалено комплексний план під­тримки країн Африки, який, зокрема, перед­бачає по­двоє­н­ня обсягу допомоги до 2010 і списа­н­ня боргів найбідніших країн.

Таким чином, не­зважаючи на гостру критику з боку анти­глобалістів, «В. в.» дедалі більше пере­творюється на один із провід­них механізмів глобального екон. та політ. регулюва­н­ня.