Коньков Анатолій Дмитрович
КОНЬКО́В Анатолій Дмитрович (19. 09. 1949, м. Красний Луч Ворошиловградської, нині Луганської обл. — 04. 10. 2024, Київ) — футболіст (півзахисник і центральний захисник). Майстер спорту міжнародного класу (1975), заслужений майстер спорту СРСР (1982). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2015, 2020). Закiнчив Київський інститут фiзичної культури (1981). Бронзовий призер 21-х Олімпійських ігор (Монреаль, 1976). Срібний призер чемпіонату Європи (1972, Бельгія). Чемпіон СРСР (1975, 1977, 1980, 1981). Володар Кубка СРСР (1978), Кубка володарів Кубків європейських країн та Суперкубка УЄФА (обидва — 1975). Тренери — В. Сальков, В. Лобановський. Виступав за команди «Авангард» (м. Краматорськ Донец. обл., 1965–67), «Шахтар» (Донецьк, 1968–74), «Динамо» (Київ, 1975–81). У чемпіонатах СРСР провів 303 гри, забив 21 гол. У списках «33 найкращих» — 9 разів, з яких 4 — на 1-му місці. Член збірної (1971–78), олімпійської збірної (1976) команд СРСР. Працював тренером команд «Таврія» (Сімферополь, 1982–85), «Шахтар» (Донецьк, 1986–89), «Зеніт» (Ленінград, нині С.-Петербург, 1990), молодіжної (1993), національної (1995) збірних команд України, команд СК «Миколаїв» (1998), «Ворскла» (Полтава, 1998–2000), юніорської збірної України (2000), «Сталь» (м. Алчевськ Луган. обл., 2000–02), «Інтер» (Баку, 2004–06). Від 2006 — президент дитячого футбольного клубу «Старт» його імені (Київ); водночас від 2008 — директор спортивного клубу «Сталь» (Алчевськ). У 2012–15 — президент Федерації футболу України. Серед вихованців — Ш. Леонов, А. Кобозєв, В. Юрченко.
Завантажити статтю
Людина 
