ВЕЛИ́КІ КОРО́ВИНЦІ — селище міського типу Чуднівського ра­йону Житомирської області. Знаходиться в пд.-зх. частині Житомир. обл., за 56 км від обл. центру, за 17 км від райцентру та за 27 км від м. Бердичев. Залізнична ст. Михайленки. Має автобусне сполуче­н­ня з Житомиром та Чуднівом. Площа 3,8 км2. Насел. 2765 осіб (2001, складає 85,2 % до 1989), з яких 75 % — українці, 23 % — росіяни і поляки. Корисні копалини: глина, торф. Вперше згадується 1585 у пере­ліку міст і сіл, дарованих княгині С. Острозькій Київ. воєводою князем К. Острозьким. Під час визв. війни під проводом Б. Хмельницького жит. В. К. сформували загін воїнів, який влився до заг. війська пов­станців. За Андрусівським договором 1667 В. К. ві­ді­йшли до Польщі. Насел. брало участь у гайдамац. русі 18 ст. У 1872 Великокоровинец. маєток при­дбав Ф. Терещенко, який побудував цукр. завод, залізничну ст. Михайленки, залізницю від станції до заводу, школу, лікарню, церкву. Внаслідок голодомору 1932–33 померло 83 мешканця с-ща. Від 20 липня 1941 до 6 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Під час 2-ї світової війни діяли партизан. формува­н­ня. На фронтах загинуло 311 жит. В. К. Від 1958 — смт. Нині на тер. с-ща діють ВАТ «Великокоровинец. цукр. завод», цегел. завод, ВАТ «Агро­промтехніка», с.-г. під­приємство ВАТ «Коровинецьке». У с-щі — заг.-осв. школа, дитсадок; дільнична лікарня; Будинок культури, спорт. секція, б-ка; музей. Є 2 парки. Реліг. громади: УГКЦ, УПЦ МП, РКЦ, християн віри євангельської. Встановлено погру­д­дя уродженця с-ща Г. Вакуленчука, 2 памʼятники на честь воїнів, які загинули при звільнен­ні с-ща від фашистів. Побл. с-ща виявлено поселе­н­ня трипіл. культури (3 тис. р. до н. е.), доби бронзи та скіф. часу (7–5 ст. до н. е.).