Вагабзаде Бахтіяр Магмуд Оглу

ВАГАБЗАДЕ́ Бахтіяр Магмуд Оглу (Vahabzade Bəxtiyar Mahmud Oğlu; 16. 08. 1925, м. Нуха, нині Шекі, Азербайджан — 13. 02. 2009, Баку) — азербайджанський поет, літературо­знавець. Член-кореспондент АН Азерб. РСР (1980), нар. поет Азерб. РСР (1984). Закін. Азерб. університет (1947). Автор зб. віршів і поем «Достлуг нəғмəси» («Пісня дружби», 1953), «Инсан вə заман» («Людина і час», 1964), «Дан улдузу» («Вранішня зоря», 1973), «Биз бир ҝəмидəјик» («Ми на одному кораблі», 1983; Державна премія СРСР, 1984); зб. літ.-крит. та публіцист. статей. Морал.-етичні про­блеми порушено у поемах «Әзабларын сону» («Кінець страж­да­н­ням», 1957), «Дəрк етмə» («Ви­зна­н­ня», 1961), «Виҹ­дан мəнкəмəси» («Суд совісті», 1980), «Лəјагəт» («Гідність», 1987). Усі за­знач. книги В. опубл. у Баку. Пере­клав окремі твори Т. Шевченка, Лесі Українки, П. Воронька, М. Мірошниченка, М. Пригари та ін. Українською окремі поезії В. від­творили М. Мірошниченко, О. Петькун.

Тв.: Трамвай, «Соловейку, зроду в віршах...» // Вітчизна. 1978. № 9; Окуляри, Мехсеті, Чотиривірші // Жовтень. 1978. № 9.

М. М. Мірошниченко

Завантажити статтю