Ваггабізм

ВАГГАБІ́ЗМ — одна з релігійно-політичних течій в ісламі. Виникла на­прикінці 18 ст. у Центр. Аравії. На­звана за іменем засн.-богослова Мугам­меда ібн Абд аль-Ваг­габа. Прихильники В. — ваг­габіти (араби від­дають пере­вагу ін. назві — салафіти) об­стоюють єдинобож­жя, не ви­знають посередників між Богом і людьми, що виключає культ святих, паломництво до мазарів (святинь). Ваг­габіти прагнули повернутися до первіс. ісламу (від­мова від роз­коші, пісень, танців, від ужива­н­ня вина й тютюну, викори­ста­н­ня чоток). Діючи під гаслами джихада та боротьби з багатобож­жям, ваг­габіти нападали на центр шиїт. паломництва Кербелу (1801), руйнували святині Мекки (1803), Медіни (1804). В. закликав до обʼ­єд­на­н­ня аравій. племен у боротьбі проти турец. панува­н­ня. На поч. 19 ст. було створ. феод. державу саудидів, яка існувала до поч. 20 ст. (з пере­рвами). Унаслідок воєн еміра Неджду Ібн-Сауда за обʼ­єд­на­н­ня Аравії 1926 було створ. державу Хіджаз, Неджд і при­єд­нані області, від 1932 — Саудів. Аравія, де В. було ви­знано держ. ідеологією, однак асоціювати її з ідеологією сучас. Саудів. Аравією не можна. Ідеї В. роз­по­всюджувалися в Індії, Афгані­стані, Індонезії, деяких країнах Африки; у 1980– 90-х рр. — на Пн. Кавказі та у Серед. Азії; тут В. є місц. різновидом фундаменталізму, за допомогою якого певні сили в Чечні і Даге­стані прагнули від­окремити свої республіки від РФ і створити «коридор», що зʼ­єд­нає Кавказ із Ка­спієм та Азербайджаном. Появу В. на Пн. Кавказі спричинено посиле­н­ням ролі ісламу як компоненту громад. сві­домості й способу життя, пере­творе­н­ням його на істот. фактор набу­т­тя нац. ідентичності. Прояви В. наявні в Україні серед певної частини крим. татар, які солідаризуються з чечен. народом в його протидії рос. агресії.

Завантажити статтю