Ваґнер Микола Юлійович
ВА́ҐНЕР Микола Юлійович (11(23). 1893, С.-Петербург — 27. 07. 1953, Братислава) — фахівець у галузі зоології. Син Ю. Ваґнера. Доктор природничих наук (1928). Закін. Київ. політех. інститут (1918). У 1919–21 — викладач Київ. нар. університету-політехнікуму; від 1922 — асистент кафедри морфології і систематики рослин Київ. вет. інституту, водночас 1921–24 — співроб. Київ. політех. інституту. Емігрував до Праги, де працював у Карловому університеті під керівництвом Б. Немца. Згодом переїхав до Парижа, де працював у Сорбонні під керівництвом Гілермона. Від 1940 працював у Зоол. інституті при Братислав. університеті у М. Новикова. Вивчав флору України, а також процеси вищої нерв. діяльності у мух і бджіл, процеси сприйняття цими комахами світла і форми, реагування їх на різноманітні подразники.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Sur la formation «de novo» des chondriosomes dans le cytoplasme des cellules-méres des grains de pollen chez les angiospermes // Biologia Generalis. 1927. Vol. 3; Wachstum und Teilung der Meristemzellen in Wurzelspitzen // Planta. 1937. Bd. 27, № 4; Üeber die Entwicklungsmechanik der Wurzelhaube und der Wurzelrippenmeristem // Там само. 1939. Bd. 30, № 1.
Рекомендована література
- Карамаш С. Ю. Повернутий із небуття (про М. Ю. Ваґнера) // Наук. світ. 2004. № 10.
Завантажити статтю
Людина 