Вадецький Борис Олександрович
ВАДЕ́ЦЬКИЙ Борис Олександрович (Вадецкий Борис Александрович; 16(29). 12. 1907, С.-Петербург — 29. 03. 1962, Москва) — російський письменник. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1930). Друкувався від 1928. Першими опублікував поему «Гавань» (1931) і повість «Клуб трех поколений» (1932; обидві — Москва). Був ред. ж. «Пролетарский авангард», «Молодая гвардия». Написане у воєн. роки увійшло до кн. «Шторм» (1945), «Повести военных лет» (1947; обидві — Москва). Провідне місце в доробку В. займають істор. та істор.-біогр. твори, а також твори про геогр. відкриття, мор. подорожі: «Простой смертный» (1950), «Сказание о флотоводце» (1958), «Обретение счастья» (1956; усі — Москва) та ін. Автор романів «Возвращение» (Москва, 1939), «Акын Терези» (Москва, 1956; укр. перекл. — К., 1964), «Полнозвучность» (Москва, 1964) — трилогії про життя Т. Шевченка. Образ Кобзаря змальовано також у романі «Глинка» (ч. 1–2, Смоленск, 1950–54; Москва, 1968).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Пустыня. 1939; Эстафета. 1942; Иван Панин. 1946; Память сердца. 1957; Морские повести. 1958; Творимая легенда. 1959; Полярный юг. 1961 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Сажин П. Книги Б. Вадецкого // Лит. обозрение. 1940. № 4;
- Машинский С. Роман о великом Кобзаре // Октябрь. 1957. № 2;
- Вышеславский Л. Памяти друга // Сов. Украина. 1962. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
