ВАДЕ́ЦЬКИЙ Борис Олександрович (Вадецкий Борис Александрович; 16(29). 12. 1907, С.-Петербург — 29. 03. 1962, Москва) — російський письмен­ник. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1930). Друкувався від 1928. Першими опублікував поему «Гавань» (1931) і повість «Клуб трех поколений» (1932; обидві — Москва). Був ред. ж. «Пролетарский авангард», «Молодая гвардия». Написане у воєн. роки уві­йшло до кн. «Шторм» (1945), «Повести воен­ных лет» (1947; обидві — Москва). Провід­не місце в доробку В. за­ймають істор. та істор.-біогр. твори, а також твори про геогр. від­кри­т­тя, мор. подорожі: «Про­стой смертный» (1950), «Сказание о флотоводце» (1958), «Обретение счастья» (1956; усі — Москва) та ін. Автор романів «Возвращение» (Москва, 1939), «Акын Терези» (Москва, 1956; укр. перекл. — К., 1964), «Полно­звучность» (Москва, 1964) — трилогії про життя Т. Шевченка. Образ Кобзаря змальовано також у романі «Глинка» (ч. 1–2, Смоленск, 1950–54; Москва, 1968).